Без права на реабилитацию. Часть 2

5. УПА и полиция безопасности обязуется соблюдать в строгой

тайне все сведения о переговорах…» (Арх. спр. №372, т. 36, арк. 256-

259. Переклад документа також віддрукований російською мовою).

Про факти співробітництва з УПА у спільній боротьбі проти

Червоної Армії і радянських партизан дав свідчення в 1946 р. на по-

передньому слідстві і в суді Лацарек Ю.Ф., який у період окупації

України займав посаду референта П відділу угруповання “Південь”.

Зокрема, він показав, що за вказівкою командування під час переговорів:

«…Мы пришли к соглашению о совместной борьбе с УПА против

Советской власти, о снабжении УПА немцами оружием, деньгами и

другим. Мы договорились, что из Львова и из Кракова будем направлять

220

в УПА оружие, а Криницкий (один из руководителей УПА) предложил

его доставлять в Чёрный лес. В течение марта – апреля 1944 г. из

Львова через своего подчинённого направил в Чёрный лес три раза по

две груженных машины с оружием. Там было всего 15 тонн разного

оружия… Приблизительное количество переданного УПА оружия с

марта 1944 г. выражалось в 20000 с лишним экземпляров». (Арх. спр.

№372, т. 38, арк. 318-340. У справі свідчення Лацарека віддруковані

російською мовою).

В архівних матеріалах містяться також інші численні документальні

дані про факти співпраці УПА з німцями та про їх спільну збройну

боротьбу проти Червоної Армії і радянських партизан.

Факти співпраці з німцями підтверджують також документи

УПА. Так, у “Надзвичайному звіті” від 14.03.1944 р. зазначалося:

“Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина).

Почались переговори..., що німці не будуть стріляти до УПА, ні

УПА до німців.

Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент,

2 легкі кулемети, 12 дисків, 32000 амуніції, карти.

Німці в двох повітах: Золочів і Броди заборонили української

поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до

них, якщо вони проходитимуть” (Арх. спр. №376, т. 66, арк. 244).

Подібні угоди укладалися також з представниками військових

влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як по-

відомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УССР і Наркомату

безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН у жовтні

1943 р. через Семчишина и Павлишина-Лісовського зв’язався з

керівниками румунського розвідувального центру в м. Одесі полковником

Пержу і капітаном Аргіром. У ході переговорів була досягнута

домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни

погодились звільнити з в’язниць арештованих оунівців і надати

допомогу УПА зброєю, боєприпасами й обмундируванням.

25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської

області відбулись переговори між делегацією ОУН на чолі з членом

Центрального Проводу Логушем Омеляном і представниками команду-

вання окупаційної армії. Угорці зобов’язались не чинити перепон УПА

і допомагати їй зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій

проти мадярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники

ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з началь-

ником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного

221

складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти

СРСР, за що мадяри зобов’язались надати з необхідності можливість

емігрувати керівникам ОУН в Угорщину (Арх. спр. №372, т. 35, арк.

73-76).

З початком відступу німецьких військ з території західно-

українських земель ОУН-УПА почали підготовку збройних формувань

для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню

баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів,

знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної

Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії

мобілізації до лав Червоної Армії.

В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный

Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому

в оунівському збірнику “Ідея і чин” ч. 10-11, зазначено:

«Революционная подпольная и повстанческая борьба на украинских

землях ведётся с начала захвата этих земель наступающими больше-

вистскими армиями в 1944 году.

Размеры этой борьбы, в частности, вооруженной, мы постараемся

иллюстрировать некоторыми данными. Так, например, только в октябре

1945 года на территории Станиславской области УПА провела 18

больших боев (с участием куриней и сотен), 41 малый бой, провела

три нападения на 3 райцентра и одно нападение на областной центр

Станислав (31.10.1945 г.).

В этих боях уничтожено 564 большевистских оккупанта, в т.ч.

26 офицеров и 538 рядовых, тяжело ранено 30 захватчиков, уничтожен

первый секретарь по пропаганде, направленный республиканским

центром в Западную Украину. Кроме того, убиты районный прокурор,

секретарь РК ЛКСМУ, уничтожено 30 нефтепромыслов, две железные

дороги, одна военная казарма, помещения всех большевистских

учреждений в райцентре Делятин, пущены под откос три товарных

поезда с награбленным на Украине зерном, уничтожено 17 автомашин,

захвачено много оружия и другого имущества…

…На территории Стрийского района в течение ноября 1945 года

УПА провела в селе Белычи Заричны один большой бой со сталинскими

захватчиками, в котором уничтожено 30 большевиков, 19 ранено, а

многие во время бегства утонули в реке Свича; проведены 3 засады, в

результате которых уничтожены 12 работников МВД, в т.ч. один ст.

лейтенант, разбросаны сотни революционных листовок и призывов…»