Імена твої, Україно
Шрифт:
The following year, Danylo acquired Kyiv, the traditional capital of the defunct state
of Kyivan Rus’. Faced with the Mongol menace, he sent his commander Dmytro to defend
the city. However, after a long siege its walls were breached and despite fierce fighting
within the city, Kyiv fell on December 6 1240 and was largely destroyed. A year later, the
Mongols passed through Galicia and Volhynia while campaigning against the Poles and
Hungarians, destroying Halych. On 17 August 1245, Danylo defeated a combined force of
the Prince of Chernihiv, disaffected boyars, and Hungarian and Polish (see also Order of
Dobrin) elements at Yaroslav and finally took the remainder of Galicia, thus reconstituting
his father’s holdings. He made his brother Vasylko ruler of Volhynia and retained the
Galician title for himself, though he continued to exercise real powers in both places».
217
[36]
Галицько-Волинського князівства, бояри Галичини вислали чотирирічного Данила
у заслання разом з його матір’ю Анною Візантійською та його братом Васильком.
Після того як у 1213 році бояри проголосили одного з бояр князем, поляки й
угри окупували Галицьке князівство, нібито для підтримки прав на правління
молодих князів Данила і Василька й поділили князівство між собою. В 1219 році
Данило відмовився від своїх прав на правління на користь свого тестя Мстислава
Хороброго.
1221 року Данило відновив свої права на княжіння над Волинню, де бояри і
населення ставились лояльно до його династії. Уже в 1238 році він розгромив
тевтонських рицарів і відновив свою владу у більшій частині Галичини, включаючи
столицю Галич. Доки прусси були під владою Тевтонського Ордену, Данило зробив
спробу захопити ятвягів, які примикали до Галичини.
Наступного року Данило заволодів Києвом – традиційною столицею вже не
існуючої Київської Русі. Зіштовхнувшись з монгольською загрозою, він послав
свого воєначальника Дмитра на захист міста. Однак після довгої облоги стіни міста
були проломані і, незважаючи на відчайдушну боротьбу в середині міста, Київ
здався 6 жовтня 1240 року і був зруйнований вщент. Через рік монголи спустошили
набігом Галичину і Волинь, зруйнували Галич, маючи за мету дістатися Польщі й
Угорщини.
17 серпня 1245 року розгромив об’єднані сили князя чернігівського, приборкав
бояр, поляків та угрів у Ярославі (дивись також Договір в Добрині) і взяв владу
над рештою Галичини, відновивши тим самим всі володіння свого батька. Він
призначив свого брата Василька правителем Волині, залишивши за собою титул
князя галицького, що давало йому можливість вважатися реальним правителем в
обох князівствах».
[37] «Danylo’s domestic policies focused on stability and economic growth. During
his rule, German, Polish, and Ukrainian merchants and artisans were invited into Galicia,
and numbers of Armenians and Jews established themselves in the towns and cities.
Danylo founded the towns of Lviv (1256) and Kholm (naming the former for his son),
and fortified many others. He appointed officials to protect the peasantry from aristocratic
exploitation and formed peasant-based heavy infantry units».
[37]
«Внутрішня політика Данила зосереджувалася на стабільності таекономічному зростанні. Протягом його правління німецькі, польські, українські
торговці та ремісники були запрошені в Галичину, і багато вірменів та євреїв
оселилося у великих та маленьких містах. Данило заснував місто Львів (1256) та
Холм (Львів назвав на честь сина) і укріпив багато інших. Він призначив людей, які
мали б захищати селян від аристократичної експлуатації та сформованих великих
піхотних об’єднань, що складалися із селян».
[38] «Yet Danylo’s successes and his failed defense of Kyiv attracted the further
attention of the Mongols. In 1246, he was summoned to the capital of the Golden Horde at
Sarai on the Volga River and was forced to accept Mongol overlordship. According to the
Ukrainian historian Orest Subtelny, Danylo was handed a cup of fermented mare’s milk by
the Mongol khan Batu and told to get used to it, as «you are one of ours now».
218218
[38] «Однак успіхи Данила і його невдала оборона Києва постійно привертала
увагу монголів. У 1246 році його викликали в столицю Золотої Орди Сарай на Волзі
і він змушений був визнати свою підлеглість монголам. За свідченням українського
історика Ореста Субтельного, монгольським ханом Батиєм, Данилові була піднесена
чаша з кумисом, який сказав йому звикати до цього напою, позаяк «ти тепер один
із нас».
[39] «While formally accepting the Mongols as overlords, and supplying them with
soldiers as required, Danylo built a foreign policy around opposition to the Golden Horde.
He established cordial relations with the rulers of Poland and Hungary, and requested
aid from Pope Innocent IV in the form of a crusade. In return for papal assistance,
Danylo offered to place his lands under the ecclesiastical authority of Rome, a pledge
never realized. Wooed by the prospect of extending his authority, the pope encouraged
Danylo’s resistance to the Mongols and his Western orientation, and in 1253, had a papal
representative crown Danylo at Dorohochyn on the Bug River. The following year,
Danylo repelled Mongol assaults on Ponyzia and Volhynia and dispatched an expedition
with the aim of taking Kyiv. Despite initial successes, in 1259, a Mongol force under