Імена твої, Україно

осісти на лівому фланзі польського захисту. Турки розпочали останню, головну

атаку 28 вересня і вже до 3 жовтня Осман ІІ визнав, що його похід був помилкою,

внаслідок якої було втрачено 30 000 війська як у битві, так і через хворобу, голод

та дезертирство. 9 жовтня він підписав мирну угоду з поляками та відійшов. Після

повернення до Стамбула Осман ІІ розпочав реформи в турецькій армії, які мали

влючити розпуск військ яничар. Однак яничари 19 травня 1622 року скинули

246246

молодого реформатора, посадили його у власну в’язницю й призначили султаном

його дядька, більшого традиціоналіста Мустафу І.

Зигмунд не дотримався всіх обіцянок, що їх дав козакам. Хоча ще 6 000 козаків

було зареєстровано для представництва в Сеймі 1625 року, поляки не оплатили

військові витрати, а угода, що базувалася на умовах, укладених в Хотині, не дозволяла

козакам нападати на Кримське ханство та берег Чорного моря. Незважаючи на це,

після смерті Сагайдачного його наступники Олівер Голуб та Михайло Дорошенко

керували подальшими навалами до кінця 1624 року».

Соробей Роналд Б.,«Козаки-пірати Чорного моря»

[66] http://www.ukrweekly.com/Arhive/1999/189914.shtml

Turning the pages back…

May 3, 1653

«From the age of 17, Kysil served in the Polish Commonwealth’s military. He

fought in battles against the Tatars and Turks, as well as a number against Muscovy and

Sweden. He carried particular distinction at the Battle of Khotyn (1621). He witnessed

powerful Zaporozhian Kozak armies, led by Hetman Petro Konashevych- Sahaidachny,

fight against Moscow and the Ottomans. Rising quickly through the ranks of the army

and into the commonwealth’s diplomatic service, Kysil earned a reputation as a skillful

negotiator. In 1629 he was sent by King Zygmunt III to the Kyiv Church Synod called to

reconcile the Orthodox and Uniate Churches that nonetheless ended in failure».

Source: «Kysil, Adam,» Encyclopedia of Ukraine, Vol. 2 (Toronto: University of

Toronto Press, 1988); Frank Sysyn, «Between Poland and the Ukraine, 1600–1653»

(Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1985).

Copyright © The Ukrainian Weekly, May 2, 1999, No. 18, Vol. LXVII

[66] Гортаючи сторінки назад…

3 травня 1653 року

«Із 17 років Кисіль служив у війську Польського королівства. Він брав участь у

битвах проти татар та турків, а також в деяких битвах проти московітів та шведів.

Він особливо відзначився у битві під Хотином (1621 р.), був свідком того, як сильні

козацькі війська під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного билися

проти московитів та османів».

Джерело: Кисіль Адам // Українська Енциклопедія. – Том 2. – Торонто: Юніверсіті

Прес, 1988.

Сисин Френк. Між Польщею та Україною, 1600–1653 рр. – Кембридж, Масс.:

Гарвард: Юніверсіті Прес, 1985.

Авторське право © Український тижневик, 2 травня, 1999, No. 18, том. LXVII.

[67] http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3686/is_200012/ai_n8911475/pg_3

«The Cossacks also engineered the restoration of an Orthodox hierarchy in 1620 (pp.

332-41). The king ordered the bishops arrested, but the Cossacks were able to prevent this

by delivering the state from near-certain death at the hands of the Turks. A large Turkish

invasion threatened to overwhelm the Commonwealth in 1621, but the Cossacks joined

247

the Polish forces at the last minute and fought valiantly at the Battle of Khotyn, less to save

Poland-Lithuania than to protect their Orthodox bishops».

History of Ukraine Rus’, Volume Seven: The Cossack Age to 1625.

Canadian Journal of History, Dec 2000 by John-Paul Himka

[67] «Козаки також домоглися відновлення православної ієрархії 1620 року

(с. 332–41). Король наказав арештувати архієпископів, але козаки змогли завадити

цьому, рятуючи державу від безперечної смерті, яку могли заподіяти турки.

Велике вторгнення турків становило загрозу повалення Королівства 1621 року, але

козаки приєдналися до польських військ в останню хвилину і хоробро воювали

під Хотином, не стільки для того, щоб врятувати Польщу, як заради православних

єпископів».

Гімка Джон Пол Історія України-Русі, том 7, період козаків до 1625 р. //

Канадський iсторичний журнал. – 2000. – Грудень.

[68] http://www.xenophon-mil.org/milhist/modern/cossacks.htm

«Thus, unless the Cossacks could outnumber and surprise their enemy, they were

largely ineffectual in the assault. Even the famed Cossack counterattack at the Battle of

Khotyn in 1621 only succeeded with the achievement of tactical surprise over exhausted

Turkish troops».

By STEVEN STINEMETZ. THE COSSACK MILITARY SYSTEM AS DESCRIBED

BY THE SIEUR DE BEAUPLAN.

[68] «Таким чином, хоча козаки й могли перевищувати кількісно та дивувати

ворога, вони були дуже неефективними в нападах. Навіть відома козацька контратака

в битві під Хотином 1621 року мала успіх лише тому, що козаки застосували стосовно

виснажених турків тактику несподіванки».

Стінемец Стівен, «Козацька військова система така, якою її описав Сер де

Боплан».

[69] http://www.nybooks.com/articles/2686