Отаман Зелений

Учасники відкриття пам’ятника отаманові Зеленому. Село Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Оксана Цедик, онучка Грицька Ільковича Терпила, Трипілля, 24 серпня 2008 р.

З оригіналу. Публікується вперше.

Спогади Антіна Крезуба (Осипа Думі на) “Партизани” (1930). З оригіналу.

Книжка Михайла Карасьова "Бандит Зелений” (1991). З оригіналу.

Книжка Романа Коваля “Отаман Зелений” (2008). З оригіналу.

Книжка Романа Коваля “Таємниця отамана Зеленого” (2008). З оригіналу.

Михайло Горловий і його отаман Зелений. Село Щербанівка, 2006 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Макам Канабас, правнук повстанця Гаврила Лавріненка. СелоХалеп’я, осінь 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Двоюрідна онучка отамана Зеленого Катерина Булавин і краєзнавець ЮрійДомотенко. Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Михайло Горловий і його отаман Зелений. Село Щербанівка, 2006 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Під час зйомок фільму “Отаман Зелений”. У центрі оператор Олег Максимовський, праворуч Олександр Дамбровський. Щербанівка, 11 лютого 2009 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Марія Моргун (нар. 1919), дочка отамана Сави Дьякова, та краєзнавець Юрій Бабич. 2011 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Роман Миколайович Коваль

Громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття.

Народився 10 квітня 1959 р. в м. Горлівка Донецької області в родині українських вчителів Миколи Федотовича П’явка-Коваля та Надії Василівни Курило. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені Олександра Богомольця (1981). Учасник самвидаву. Редактор газет “Прапор антикомунізму” (1989–1990), “Визволення” (1990), “Нескорена нація” (08.1990 — 12.1993), “Незборима нація” (01.1994–2011).

Член Української гельсінкської спілки та НРУ (1989 — 1990). Член проводу УРП (1990 — 1991). Заступник голови Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України” (12.1992 — 12.1993). Голова ДСУ (12.1993-06.2003).

Член Національної спілки журналістів України (з 1995).

Президент Історичного клубу “Холодний Яр” (від січня 1997 р.).

1998 року прийнятий до Національної спілки письменників України.

Автор книг “Гасла і дійсність” (Київ, 1990), “Чи можливе українсько-російське замирення?” (Стрий, 1991), “3 ким і проти кого” (Київ, 1993), “Про ворогів, союзників і попутників” (Київ, 1993), “Підстави націократії” (Київ, 1994), “Філософія українства” (Київ, 1995), “Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії” (Київ, 1998), “Отаман святих і страшних” (Київ, 2000), “Повернення отаманів Гайдамацького краю” (Київ, 2001), ‘Трагедія отамана Волинця” (Київ, 2002; у співавторстві з Костянтином Завальнюком), “Ренесанс напередодні трагедії” (Київ, 2003), “Нариси з історії Кубані” (Київ, 2004), “І нарекли його отаманом Орлом” (Київ, 2005), “Багряні жнива Української революції” (два видання: Київ, 2005; Київ, 2006), “За волю і честь” (Київ, 2005), “Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу” (Київ, 2006), “Тернистий шлях кубанця Проходи” (два видання: Київ, 2007; Київ, 2007), “Операція “Заповіт”. Чекістська справа № 206” (Київ, 2007), “Отаман Зелений” (Київ, 2008; 2011), “Таємниця отамана Зеленого” (Київ, 2008), “Отаман Орлик” (Київ, 2010), “Петро Дерещук і Дмитро Цвітковський. До історії партизанського-повстанського руху на Уманщині в 1920 — 1924 рр.” (Київ, 2010), “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (Київ, 2011), “Тиха війна Рената Польового” (2011).

Редактор-упорядник книг “Невольницькі плачі” Зеновія Красівського (два видання: Київ, 1995; Київ, 2007), “Українські герої” Анатолія Бедрія (1995), “Героїзм і трагедія Холодного Яру” (Київ, 1996), “Кость Блакитний, отаман Степової дивізії” (Київ, 1997), “Записки повстанця” Марка Шляхового (Київ, 1999), “Медвин в огні історії” (Київ, 2000), “Українська афористика” (Київ, 2001), “Рейд у вічність” (Київ, 2001), “Самостійна Україна” Миколи Міхновського (два видання: Київ, 2002; Київ, 2003), “Кубанська Україна” Рената Польового (Київ, 2002), “Кобзарі в моєму житті” Рената Польового (Київ, 2003), “Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу” (Київ, 2005; у співавторстві з Віктором Рогом), “Душею з вами” Лідії Чучупак-Завалішиної (Київ, 2005), “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського (чотири видання: Київ — Львів — Дрогобич, 2006; Київ — Дрогобич, 2008; Київ — Дрогобич, 2009; Київ, 2010; Київ, 2011 — тричі; разом 7 видань), “З воєнного нотатника” Якова Гальчевського (Київ, 2006), “50 пісень Віктора Лісовола” (Київ, 2007), “Так творилося українське військо. 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років” (Київ, 2008), “Гуцули у Визвольній боротьбі. Спогади січового стрільця Михайла Горбового” (Київ, 2009), “Чорні запорожці. Спогади командира полку Чорних запорожців Петра Дяченка” (Київ, 2010).

Автор близько 2000 статей у газетах, журналах, альманах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діаспори.

Автор циклів радіопередач “Холодний Яр” (3-й канал Українського радіо, 1997), “Отамани Гайдамацького краю” (1-й канал Українського радіо, 2000 — 2001), “Кубанська Україна” (1-й канал Українського радіо, 2002–2004), “Історія, яка не завершується” (радіо “Культура”, 2005,2004 — 2005), “За Україну, за її волю” (Незалежне радіо Чикаго, 2009 — 2011).

Автор сценаріїв документальних фільмів “Незгасимий огонь Холодного Яру” (реж. Володимир Мощинський, 2001), “Вільне козацтво” (дві серії, реж. Олександр Рябокрис, 2009), “Гуцули у Визвольній боротьбі” (реж. Олександр Домбровський, 2009), “Отаман Зелений” (реж. Олександр Домбровський, 2009), “Семен Гризло, Звенигородський кошовий Вільного козацтва” (реж. Олександр Домбровський, 2009), “Отамани Холодного Яру” (реж. Олександр Домбровський, 2010), “Юрій Горліс-Горський” (реж. Олександр Домбровський, 2010), “Памяті шляхетних” (реж. Олександр Домбровський, 2011).

Лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха (2008).

Ініціатор і організатор вшанувань героїв Визвольної боротьби українців за свою незалежність у Холодному Яру та інших місцевостях, спорудження борцям за волю України пам’ятників, меморіальних дощок, відновлення їхніх могил та найменування їхніми іменами вулиць.

Подяки

Щиро дякую за допомогу у підготовці цієї книги

Олені АРТЮШЕНКО, Юрієві БАБИЧУ, Петрові БРИЦБКОМУ, Ларисі ГРОМАДСЬКІЙ, Тетяні ДОБКО, Василеві ДУНСЬКОМУ, Романові ВРУБЛЕВСЬКОМУ, Оксані ВРУБЛЕВСБКІЙ, Михайлові ГОРЛОВОМУ, Юрієві ДОЙКОВУ, Андрієві ЖОВАНИКУ, Андрієві ЗИЛЮ, Владиславові КАРПЕНКУ, Олексієві ЛЕВЧЕНКУ, Олені ЛУК’ЯНЧУК, Адамові ОВСІЄНКУ, Дмитрові ПРОДАНИКУ, Вікторові РОГУ, Германові ТУРЧАКУ, Ніні ЦВЄТКОВІЙ та Марині ЧУЄВІЙ

Особлива подяка Юрієві ДОМОТЕНКУ та Юркові ЮЗИЧУ Окрема подяка Тамарі ЗДОРОВЕЦЬКІЙ

У підготовці 1-го видання допомагали

Катерина БУРЕМКО, Василь ВАДИС, Олег ВИГОВСБКИЙ, Юрій ДОМОТЕНКО, Андрій ЖОВАНИК, Костянтин ЗАВАЛЬНЮК, Микола КАГАРЛИЦЬКИЙ, Михайло КАРАСЬОВ, Антон КОЛОМІЄЦЬ, Володимир КУЄВДА, Андрій ЛИСЕНКО, Леонід МУХА, Василь ОЛЕКСАНДРЕНКО, Ренат ПОЛЬОВИЙ, Павло СТЕГНІЙ, Микола ТОВКАЙЛО, Любомир ХАМУЛЯК та Юрко ЮЗИЧ

Фотографії з приватних архівів

Софії БОЙКО, Д. БОЖКА, Лідії БОЛБОЧАН, Олеся БЕРДНИКА, Раїси БРАСЛАВЕЦЬ, Катерини БУЛАВИН, Катерини БУРЕМКО, Михайла ГОРЛОВОГО, Наталки ДУБРОВСЬКОЇ, Надії ЗАБРОДИ, Костянтина ЗАВАЛЬНЮКА, Олексія ЗАРАЙСЬКОГО, Романа КОВАЛЯ, Дмитра ЛЮБИМЕНКА, Ніни МОМОТЮК, Раїси ТУКАЛЕНКО, Ніни ЦВСТКОВОЇ, Вячеслава ЦЕДИКА, Оксани ЦЕДИК, Андрія ШАРАФУТДІНОВА та Миколи ШЛЯХОВОГО, а також із ГДА СБУ, Музею Миколи Віталійовича Лисенка, НЦНК “Музей Івана Гончара”, Обухівського краєзнавчого музею та Центрального державного архіву кінофотофонодокументів ім. Г. С. Пшеничного

Видання Історичного клубу “Холодний Яр”, які можна придбати, здійснивши передоплату. Вартість вказано із врахуванням витрат на пересилку книг замовнику. Станом на грудень 2011 р.

Роман Коваль, “Тиха війна Рената Польового”/ Автор-упор., автор передмови Р. Коваль (Київ — Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2011; 1040 с., іл., тверда повноколірна палітурка, формат — альбомний, папір — офсетний) — 150 грн. У дослідженні йдеться про Рената Польового — колимського в’язня, видатного інженера-винахідника, мецената, краєзнавця, учасника хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки”, члена Українського культурологічного клубу, Української гельсінської спілки, УРП, ДСУ, Історичного клубу “Холодний Яр”, автора книг “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті” та “Моя боротьба (спомини)”.