Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Лейтенант. Назад в СССР. Книга 8. Часть 1
5.00
рейтинг книги
А даже если меня и не пристрелят, то возьмут в плен. Опять бросят в холодный зиндан и будут морить голодом, жаждой, пытать, заставят работать изнурительным трудом… Что с раненого взять? Во всем этом вообще сложно найти что-то хорошее, как ни посмотри. Но погибать сейчас я не собирался. Даже мысли не было — зубами буду грызть, но выберусь. Легче всего сейчас все бросить, лечь и ждать своей судьбы! Но не про меня эта песня! С трудом оглянувшись через свое же плечо, я увидел позади, в темноте горящий…
Измена. Право на счастье
5.00
рейтинг книги
Единственный плюс, который есть в моей трудовой жизни – муж – начальник. Можно спокойно отпроситься, задержаться, если этого требуют обстоятельства. К тому же, видишь любимого человека практически все время. Кому-то нужно звонить любимому во время рабочего дня, чтобы услышать голос, от которого подгибаются коленки. Мне же достаточно пройти по коридору через пару дверей. И смогу даже поцеловать мужа, вдохнуть его запах. Или даже устроить легкое безумие, заперев дверь кабинета. Чудо в животике…
На границе империй. Том 7. Часть 5
5.00
рейтинг книги
— Вы что, с ней не ладите? — Всё в порядке, не обращай внимание. Дай планшет, я с отцом поговорю и с подругой. Она забрала планшет у меня из рук. — Привет, Хло, — это я. -Мила, где ты пропала? Как столица? — Хло, ты не поверишь, я не в столице. Кроме того, я развелась, и сейчас с мужем у нас медовый месяц. — Каким мужем? Ты только что сказала, что развелась. — Я сейчас с моим настоящим мужем Алексом Мерфом. — Это правда? Он ведь погиб? — Сама посмотри. Вот он. Сидит рядом…
Неправильный разведчик Забабашкин
5.00
рейтинг книги
На нём без проблем доехал до окраин Гамбурга, до которого было около пятидесяти километров. Когда понял, что из западни мне удалось вырваться, в попавшемся по дороге пруду утопил трофейное оружие. А когда приблизился к городу, то решил, что и мотоцикл мне уже не нужен. Заехал в лес, оставил его там, забрав с собой только ранец с лежащей в нём солдатской формой русского пехотинца Измайловского полка 1812 года, пистолеты и боезапас к ним. И уже через два часа после проведения операции я, устроившись…
Вечный. Книга V
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Вечный
Просветлённая кивнула и бросилась в сторону своего противника. Шансы у неё были, если она сможет сократить дистанцию. Боевая медитация подскажет ей, как нужно действовать. В этот же момент я понял, что по какой-то причине гигант из живого металла не спешит вступать в битву. Похоже, боится получить повреждения или лишиться ещё нескольких из своих воительниц. С его стороны это было логично. Хозяева, которые могли бы подарить новое тело, давно погибли. А возможно, ИИ просто спятил. — Шейд, я давно…
Око василиска
5.00
рейтинг книги
Открытая корма с удобными диванами и столиком, закрытая рубка и кают-компания с кухней и туалетом. Мы устроились на корме и катер отправился в сторону Адмиралтейства, водное пространство к которому уже пересекали судна самых разнообразных форм. В преддверии праздничного салюта на воде было тоже оживленно. — Вижу, Лука Иванович оценил твой успех, — Головин кивнул на мой родовой перстень. — Поздравляю! Мне мой отец выдал, когда я получил капитана, — он согнул пальцы в кулак, показывая аналогичный.…
Черный Маг Императора 7 (CИ)
5.00
рейтинг книги
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
Место для битвы
9.15
рейтинг книги
Серия:
#2 Варяг
Таких разбойничьих шаек численностью до полусотни стрелков каждая в степях Приднепровья было что блох на бродячей собаке. Иногда шайки объединялись, иногда резали друг друга. Они роились около трактов и волоков, как мухи у навозных куч. Раньше, когда Итильский хаканат был в настоящей силе, такого не было. Но хакановы хузары в этих краях уже вчистую проиграли печенегам, и теперь главной силой, способной противостоять степнякам, стала княжья русь: варяги, славянские вои, служивые нурманы, свеи и прочие.…
Убивать чтобы жить 4
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 УЧЖ
Да, он был Избранным, лучшим воином Лирдагов, но разогнанный метаболизм сожрет его изнутри за неполные пятьдесят лет и, к началу новой войны он будет небоеспособен. Его собратья массово ложились в анабиоз, чтобы войти в строй по мере надобности, однако Сссазу уже был стар. Пятьдесят лет активных действий — для полноценной межзвездной войны — это очень мало. Люди сопротивлялись почти две сотни лет, при том, что Лирдаги уже точно знали с кем имеют дело и атаковали сразу превосходящими силами одновременно…
Шёпот
7.88
рейтинг книги
— Может не стоит так открыто и напролом? — Стукнул я по наплечнику старшины. — Вон по правому краю люки торчат, похоже на ходы коммуникаций. — Щаз я полезу в прямой узкий проход, да и заминировано там, проходили уже такое. — Коммуникации приисков сложной системы. — Возразил я. — Пустим на разведку двойки, сами следом, а поле перед зданием совершенно пустое, это подозрительно. — Станешь старшиной, будешь командовать. — Рявкнул Коллинз. — А сейчас заткнись, сержант! — Прекращай ему подсказывать,…
Медиум
7.90
рейтинг книги
Пролог Белоснежная «Ауди» мягко притормозила перед шлагбаумом КПП неизвестного для обычного обывателя учреждения. По содержанию красной таблички и характерной эмблеме орла можно понять только то, что оно явно относится к структуре министерства внутренних дел, но не более того. Сидя в салоне своего дорогого автомобиля, который своей кричащей белизной бросал вызов промозглой октябрьской серости Москвы, я ожидал, когда ко мне подойдет дежурный, чтобы пропустить меня на территорию, и полицейский…
Ваше Сиятельство 7
5.00
рейтинг книги
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
Черный Маг Императора 10
5.00
рейтинг книги
— Надеюсь нет, — сказал я. — Вовремя мы остановились. Сейчас Илья отъедет немного назад, чтобы оно нас случайно не втянуло в себя. — Кстати, призракам бродить по Искажениям противопоказано, — сообщил Ибрагим Данилу. — Запросто может разорвать на куски. Я бы на твоем месте вылез из машины и пока он не закончится держался подальше от этого места. В это время Илья осторожно сдавал назад и с удивлением смотрел на меня в зеркало заднего вида. Все наемники в нашем отряде знали, что среди владельцев…
Последний реанорец. Том I и Том II
7.62
рейтинг книги
Ох, если бы не ошейник и не эта тварь, что продала меня, вы все бы тут на коленях ползали и корчились в муках перед носителем Высшей речи. Хорошо хоть успел перерезать глотку этой суке, иначе для меня все закончилось бы еще раньше. Гадство! Разрази меня Бездна! Грёбаный ошейник! Грёбаный яд! Вот ведь шлюха дьявола! А я тоже хорош — подставился как пацан. Отец и мать, если вы наблюдаете за мной из необъятной пропасти, простите своего нерадивого сына. Вдруг захотелось резко остановиться и подчиниться,…