Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Мама для дракончика или Жена к вылуплению
5.00
рейтинг книги
— Но как же ты?.. — Я не голодна. И, Марта, там осталась еще добавка супа? — Да, леди Эйшир. — Долей виконту. Дэни радостно сжевал и вторую порцию постного супа с крупой, а я вспомнила, как забирала его из загородного поместья нашего рода два года назад пухлым трехлетним капризулей, вечно вымазанным в шоколаде. Он был избалован слугами, все желания его моментально исполнялись. А теперь он с удовольствием ест постный суп, радуется редким пирожкам с начинкой из фруктов нашего сада и не мечтает…
На границе империй. Том 10. Часть 5
5.00
рейтинг книги
Хотя посадку было можно назвать мягкой с большой натяжкой, но глайдер не отлетался, как я подумал поначалу. После такой посадки глайдер вновь запустился и был готов к взлёту. Видимо, уже привычный к таким посадкам глайдер попался, решил для себя и продолжил переговоры с представителем шоу, так как здесь не искин занимался реализацией билетов, а живой разумный. Соскочил с глайдера и умышленно посмотрел в камеру наблюдения, следящей за стоянкой, так чтобы моё лицо можно было хорошо рассмотреть. …
Курсант: назад в СССР
7.33
рейтинг книги
Глава 1 Облезлый телефонный аппарат с крутящимся диском надрывно задребезжал. Я поднял трубку, которая раньше была белая, а теперь напоминала слоновую кость с эффектом старения. Телефон стоял в моем кабинете еще со времен царя Гороха. Берег я эту реликвию, как монашка невинность, не смотря на косые взгляды коллег-оперов. — Розыск, слушаю, Нагорный, — недовольно пробурчал я неизвестному абоненту, который так не вовремя оторвал меня от важных и никому ненужных (кроме штабистов, конечно) оперативных…
Поющие в терновнике
9.56
рейтинг книги
— Что это у тебя, Мэгги? — подскочил к ней Джек. — Покажи-ка! — Да, да, покажи! — со смехом подхватил Хьюги, забежав с другого боку. Мэгги прижала куклу к груди, замотала головой: — Нет! Она моя! Мне ее подарили на рожденье! — А ну, покажи! Мы только поглядим! Гордость и радость взяли верх над осторожностью. Мэгги подняла куклу, пускай братья полюбуются. — Смотрите, правда, красивая? Ее зовут Агнес. — Агнес? Агнес? — Джек очень похоже изобразил, будто подавился. — Вот так имечко, сю-ю!…
Род Корневых будет жить!
7.00
рейтинг книги
Они сначала пили, как свиньи. А после с вертолёта расстреливали краснокнижных пятнистых оленей. И пофиг, что оленихи сейчас были с малышами. И ладно бы ещё мясо в дело пошло, а то бросили, где убили. Даже садиться не стали. А потом, когда вернулись в охотничий домик, их прислужники привезли двух совсем ещё девочек. И сейчас эти сволочи развлекались по полной. Я хотел ещё в доме из охотничьего ружья перестрелять мерзавцев, да начальник службы безопасности что-то почувствовал, и мне пришлось оставить…
Инквизитор Тьмы 2
5.00
рейтинг книги
— Как я понял, он не хочет делать Мышкиных своими вассалами. Он убеждён, что такой род должен исчезнуть с лица империи. Как и все его представители. Теперь настал черёд императора хмурится. Он ничего не понимал. — Для чего Добрыне потребовались Мышкины? Что-то я совсем не понимаю. — В том-то и дело, что я тоже этого не понимаю. А объяснять князь ничего не собирается. Просто попросил передать вам его просьбу. Думаю, что это как-то связано с истинной природой их дара. Но этого всего лишь мои…
Товарищ Чума 3
5.00
рейтинг книги
— Я бы попросил, герр Хубертус, подбирать слова! — зло отозвался неведомый мне Зигмунд на замечание своего «оппонента». — Не надо трепать честь германского офицера! Майора, который, к тому же старше и выше тебя по званию! Тебе ведь нужен был результат, Вольфи? И как можно скорее? Ну, так я не знаю других способов захватить эту Ru i che Schwein без применения грубой силы… [Русская свинья (нем)] — Но, можно же было как-то полегче? — не успокаивался первый голос, принадлежащий, как мне…
Измена. Право на сына
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 Измены
— Не делай такие круглые глаза, — неожиданно говорит Жанна. — Ты себя видела со стороны? — Ты что такое говоришь? — медленно моргаю я. — Сгинь, — Макар мрачно и зло смотрит на нее. — Он тебя не любит — Жанна выходит вперед, встряхнув волосами. — Это же очевидно, Уля. Ты, что, слепая? Оглядывается на Макара, который сжимает кулаки и медленно выдыхает: — Сгинь— Жанна, не доводи до греха. Я медленно разворачиваюсь и на цыпочках иду прочь из кухни. В груди что-то проклевывается. Острое и…
Жаба с кошельком
8.26
рейтинг книги
До местечка под названием «Волшебный лес» мы добрались без особых приключений. Андрюша возвел тут особняк лет семь-восемь назад, когда его бизнес неожиданно пошел в гору и начал приносить стабильно высокий доход. Марта тогда была категорически против переселения за город. – Ну и за фигом это надо? – ныла она, сидя у меня в гостиной. – Стройка, грязь, сплошной геморрой. Только из нищеты голову высунули. – Зато потом столько удовольствия, – я попыталась убедить ее, – свежий воздух, тишина, никаких…
Ваше Сиятельство 2
5.00
рейтинг книги
— Что такое «тусуется»? — мама нахмурилась. — Тусуется, означает: весело проводит время, — пояснил я, не понимая, зачем из-за какой-то ерунды мама со столь строгим видом привела меня в свои покои. — А ты знаешь, что там, в вашем… клубе стреляли из пистолета?! Знаешь, что в этом «Париже» все разбито и перевернуто! А в машине Ивана Сергеевича следы от выстрелов и разбито стекло?! — она на миг покраснела, потом побледнела. — Конечно, знаю. Видел своими глазами, мам. Ведь стреляли же…
Маверик
5.00
рейтинг книги
Санта Муэрте охает и заваливается на подгибающихся ногах. Секунда, и на её губах выступает алая пена. Вторая, и пятки испанки начинают стучать по земле, выплясывая адскую чечётку. Ещё несколько мгновений, и аркана перевалит за 215 единиц — я смогу включить Спурт . Этой передышки у меня нет. Амелиа выбрасывает мне в лицо жало хвоста и длинный костяной клинок. Второй занят Таем, который вынужден юлой крутиться, лишь бы не превратиться в кебаб. Из-за параметров разница в их скорости видна невооружённым…
Стеллар. Трибут
8.75
рейтинг книги
Активация № ?? — Ну здравствуй… Ангел. Кровавая пелена, застилающая глаза, понемногу отступала. Я уже четко различал стоящих передо мной людей. Две фигуры, мужчина и женщина. Та, что потоньше, закутанная в потрепанную синюю мантию, держала руку на холке здоровенного кибер-варга. — Вижу, ты меня слышишь, — удовлетворенно заметил враг. Я медленно шевельнул губами. Во рту скопился комок кровавой слюны. Все тело зверски болело, удары сердца гулко отдавались в висках. Падение с высоты…
Сирота
5.00
рейтинг книги
Вот так, благодаря Иванову, из детского дома почти целый год не забирали ни одного ребёнка. После чего Ольга Леонидовна смирилась, даже не мечтая избавиться от парня до его совершеннолетия. И прекратила все попытки. С этого момента ситуация коренным образом изменилась, и люди с охотой стали забирать её бывших воспитанников. Вот уже шесть лет весь персонал детского дома старается как можно реже встречаться с Александром. И тем более, не смотреть ему в глаза. И тут появился Владимир Алексеевич,…
Газлайтер. Том 9
5.00
рейтинг книги
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…