Архе

тавтологізмам, де прохолодно і стерильно.

Внаслідок вервиці малопомітних синхронізмів Терезка опинилася перед

геометрією. Все у ній в один мент підтвердило велику здогадку - ключ до

безконечності десь тут, у геометрії. Залишилося придумати, куди цей ключик

пхати.

Думка про те, що геометрія містить у собі певний Секрет, так перейняла її, що

за якись час Терезка уже не могла нормально ні їсти, ні спати. Усі ці розлади

вона списувала на симптоми пробудження Генія. Щось у Температурі

накручувалося дедалі тугіше. Сміх робився гострим і неприроднім, а довгі

паузи тиші чергувалися з невтримним словесним потоком, яким вона парила свого

сусіда по парті, невиразного енурезника-зубрилу Сашка: геометрія, геометрія, геометрія!

За тиждень до кінця навчання Сашко, задовбаний зумо-тінням своєї неспокійної

товарки-лихоманки, жартома а чи всерйоз, вирішив звести Терезку з деяким

обивателем, таким собі Петькою на прізвисько Кварк.

Петя Кварк був залупленим крабоподібним довгов'язом, похуїстом і хамом у

п'ятому коліні, істотою з немитим

17

волоссям, банькатими очима і збитим підборіддям. Коли до нього зверталися

першим, Петя підкреслено зосереджено курив зі спущеного рукава папіроску і

вдивлявся за обрій, ігноруючи усіх довкола. Він вів ізольоване існування.

Періодично Кваркова задупленість вилуплювалась назовні у дуже неспокійні

веселощі, і тоді було краще відійти на крок назад. У припадку жвавості ця

істота нагадувала зачакловане опудало, що ріже краков'як (кварков'як?) серед

залитого містичним сяйвом поля. До всирачки моторошно. Й водночас весело.

Спілкування з Петьою для багатьох оберталося нежданим смисловим екстримом.

Своїми потойбічними жартами він міг налякати до смерті.

Петя Кварк поводився так, наче володів усіма Істинами, доступними людині, і

знав, що йому за це нічого не буде. Дивні манери й інопланетна пластика

надавали таїнам, що були в розпорядженні його немитих клешень, особливого

тремору. На Кваркових руках бракувало трьох пальців: кожна спроба закурити

негайно перетворювалася на атракційний перформенс, що викликав болючий

інтерес у школярів, які диміли поруч. Коли з покалічених рук падала

запальничка або сигарета, Кварк заходився в реготі, хапався клешнями за боки

і пускав слину.

Кварка вона зустріла під каштаном за школою.

За порадою Сашка Температура прогулювала урок хімії. Сонце стояло в зеніті, і

все довкола маювало. Кварк одиноко стояв під каштаном і палив папіросу. В

повітрі висіла причинність кіно. Терезка стала поруч, плечем до курця, і, не

дивлячись на того, запалила й собі.

Прогледівши малу наскрізь, Кварк скашлянув. Терезка потупилась і збила з

сигарети попіл.

– А чи відомо Вам, Глибокоуважаєма Добродійко, - нагнувся до неї Петя, тримаючись за кутик окулярів.
– Чи відомо Вам, що сьогорічного Нобеля було

вручено не кому іншому, як есто-оо-нцю?

18

Терезка сказала, що вперше про таке чує.

– А я чув від Сашка, Ви великий Ерудит і Спеціаліст від точних наук...-

заманював монстр.

Терезка сказала, що подібні заяви Сашкові честі не роблять.

– Тоді я должен Вам сообщити, миленька моя, Огромнейшую Тайну, - не

розгубився Кварк. Він зиркнув на неї з-під окулярів і хижо заусміхався. Боже, оце так зуби!
– Ви готові пірнуть зі мною до самих бєздн Метаматики?..

Терезка сказала, що завжди готова, бо ніколи ні на що не чекає.

– Цьогорічну Нобелівську премію, - артистично кривляючись і витягуючись, повідомив Петя, - було вручено есто-ОО-нському метаматикові. Бо есто-О-онець

геометрично бездоганно показав, шо людина живе всередині нерухомої сфери-яйця

з радіусом, равним відстані, на яку сягають витягнуті кінцівки людини.
– Петя

екзальтовано махав руками, окреслюючи межі яйцесфери. Він махав руками і

крутився довкола, мов крокуючий циркуль.

З нього полилися бурхливі потоки аргументів. За неповну хвилину він створив

шуму і гамору більше, ніж паровий автомобіль. Терезці на лице осідала

Кваркова слина, але вона, оглушена такою лавиною одкровень, нічого не чула.

Терезка слухала щось своє. В очах її заграв непояснимий запал. Вона знайшла

замкову щілину.

Спосіб, у який божевільний Кварк розповів про відкриття, справив на Терезку

глибинне, гіпнотизуюче враження. З тої часини ні про що інше вона й думати не

могла, як про есто-онця і його сенсаційну знахідку.

Цілий тиждень Терезка перебудовувала свої уявлення стосовно простору.

Для практики уявляла себе ходячою яйцесферою. Практика дала рішучі, об'єктивні і повторювані результати.

19

Все, що її оточувало, раптом почало осмислюватися не інакше, як мереживний

візерунок на внутрішній стороні писанки-геометрії.

їй робилося дуже незвично.

8

На лінійку з приводу закінчення навчального року Терезка прийшла накрученою

до межі. Кожен рух, який вона робила, запалена свідомість миттю проектувала

на «шкаралупу» «писанки» з позицій суть яйцесферних. Спостерігалося поступове

ущільнення яйцесфери. Виразно окреслювався прорив у Таємницю.

Терезка зробилася відчуженою, сприймала оточення мов крізь дистанцію

порожнечі. Більше навіть не сумнівалася, що світ, який ми звикли бачити від

народження, насправді є тільки внутрішньою стороною персонального яйця-райця, або ж Писанки, зітканої з відчуттів дотику, зору, слуху і тощо.

КОЛИ ЗАДЗВЕНІВ ДЗВІНОК, УСЕРЕДИНІ ЩОСЬ ЗАВМЕРЛО, ВІДСЛОЇЛОСЯ, І ВОНА ПОБАЧИЛА

НАТОВП ЛЮДЕЙ У ВИГЛЯДІ ЛОТКА ЕСТОНСЬКИХ ЯЙЦЕСФЕР.

10

Щось у ній тріснуло і потекло. Мабуть, шкаралупа.