Безпека життєдіяльності

Оптимальними при роботі на ПК вважаються мікрокліматичні умови, при яких відносна вологість повітря становить близько 60±5%, температура повітря знаходиться у межах 19,5±0,5 ⁰С, а швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с.

При восьмигодинному робочому дні тривалість безперервної роботи на ПК не повинна перевищувати 4-х годин, причому через кожну годину праці слід робити перерву тривалістю 5 - 10 хвилин, під час якої доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики або проводити сенс психофізіологічного розвантаження.

При восьмигодинному робочому дні кількість опрацьованих(шляхом введення даних або їх зчитуванням з екрана монітора) символів(знаків) не повинна перевищувати 30 000 за 4 години роботи.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте предмет вивчення ергономіки і основні задачі, які вона розв’язує.

2. Які антропометричні дані використовують при ергономічних дослідженнях? Наскільки різняться антропометричні характеристики чоловіка і жінки? 3. Охарактеризуйте психофізіологічні особливості фізичної праці, критерії її поділу на категорії важкості, а також оцініть швидкості енерговитрат, що супроводжують фізичну роботу різних категорій.

4. Охарактеризуйте фізіологічні особливості інтелектуальної (розумової) праці, причини виникнення і прояви втоми зайнятого нею працівника.

5. У чому полягають особливості діяльності оператора - спеціаліста, що керує з пульту управління роботою складного обладнання (машини, радіолокаційної станції, бурової установки, електронно-обчислювальної машини і т.п. техніки?

6. Якими ергономічними рекомендаціями і нормативно-правовими документами слід користуватися при організації роботи користувачів ПК?

6 . Розрахунок санітарно – технічних систем

Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Об’ємно - планувальні рішення Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.

§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок

Санітарно-технічні системи сховищ повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб. До них відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення і зв’язок.

Сховища– інженерні споруди, які забезпечують комплексний захист людини від усіх уражаючих факторів, які можуть виникнути при НС природного і техногенного походження (високі температури, шкідливі гази в зонах пожеж, радіаційне опромінення, уламки конструкцій при руйнуванні будівель), а також при застосуванні сучасних видів зброї і засобів масового знищення. Надійність захисту у сховищі досягається міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також внутрішнім обладнанням, яке дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого перебування людей.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) мають менші захисні властивості, в основному забезпечують захист людей від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів.

Сховища за своїми захисними властивостями поділяють на 4 класи залежно від двох характеристик:

– ступеня захисту від надлишкового тиску Р, кгс/см ²;

– коефіцієнта ослаблення радіоактивного випромінювання К _осл

Клас

Р, кгс/см ²

К _осл

1

5 та вище

5000 та вище

2

3

3000

3

2

2000

4

1

1000

Основні вимоги, яким мають відповідати сховища:

Сховища повинні мати механічну міцність відповідно до класу і бути герметичними.

Сховища повинні забезпечити безперервне перебування в них людей не менше двох діб.

Сховища мають бути розташовані на відстані, що не перевищує 500 м від місця перебування людей, для захисту яких вони призначені.

Сховища повинні мати подвійне призначення – для використання їх у звичайних умовах і в надзвичайних ситуаціях.

Система вентиляції.Система вентиляції повинна забезпечити:

підтримку температурно-вологісного і газового складу повітря в допустимих межах;

створення в сховищі підпору (надлишкового тиску) для попередження проникнення в сховище отруйних речовин і продуктів горіння при пожежах через нещільності в огороджуючих конструкціях;

очищення повітря, яке подається в сховище, від пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів;

рівномірне розподілення в приміщеннях сховища свіжого повітря і видалення повітря, яке містить вуглекислий газ, тепло і вологу.

Система вентиляції сховищ, як правило, проектується на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).

При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від пилу і забезпечує потрібний обмін повітря та видалення з приміщень надлишків тепла і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів та пилу.

У місцях можливих пожеж, катастрофічного затоплення і великої концентрації СДОР, у захисних спорудах передбачається режим ізоляції з регенерацією повітря (режим III).

Для забезпечення роботи системи вентиляції в зазначених режимах у сховищах передбачені фільтровентиляційні комплекти ФВУ-1і ФВУ-2.

ФВУ-1 забезпечує очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

ФВУ-2 крім того забезпечує регенерацію повітря в сховищі і очищення від оксиду вуглецю.

Кількість повітря, яке необхідно подавати в сховище, слід приймати:

в режимі чистої вентиляції від 8 до 13 м ³/год. на одну людину залежно від температури цього повітря відповідно до таблиці:

в режимі фільтровентиляції - із розрахунку 2 м ³на 1 людину, яка знаходиться в сховищі, 5 м ³/год. на одного працюючого в приміщенні пункту управління і 10 м ³/год. на одного працюючого у фільтровентиляційній камері.

Кліматична зона