Час смертохристів. Міражі 2077

Запала неприємна пауза, під час якої Вітольд Клинкевич, який сидів позаду гетьмана і вів запис переговорів, запитально підняв голову.

— Стривайте, — роздратовано перервав паузу гетьман. — Про що конкретно йде мова?

— Мова йде про наступне, — жорстко втрутився Мохамад-бек, і діамантова" підв'язка на його тюрбані гостро заблиснула. Сонце високо піднялося над Дніпром, його проміння засліплювало гостей, які сиділи навпроти скляної панорамної стіни, з якої відкривався вид на ріку і лівобережжя, звідки насувалася на Україну Орда. Гетьман дав знак опустити жалюзі, щоб делегація ординців почувалася комфортно.

— Ми висуваємо такі вимоги, — сухо продовжував Мохамад-бек. — Перше: до початку саміту СДОР у Батий-граді, що має відбутися двадцять першого грудня, удень народження Сонця Сходу — незрівнянного Кара-хана, Україна припиняє своє існування як геополітичне утворення, стає Великим Київсько-Дніпровським улусом Чорної Орди і тридцять шостою чорною зіркою на нашому святому прапорі. До першого грудня ви, як гетьман України, проголошуєте самоліквідацію вашої нікому не потрібної, мертвонародженої держави. Якщо виконаєте нашу першу вимогу, ви станете Великим Ханом і отримаєте ярлик на володіння Київсько-Дніпровським улусом зі збереженням усіх привілеїв та нагород. Сонце Сходу, великий Кара-хан вішає на вашу шию...

...«Зашморг», — подумав Гайдук.

— Вішає на вашу шию чорну діамантову зірку — вищу відзнаку Орди.

Гетьман побагровів, колір його шкіри зрівнявся з кольором червоних квітів на вишиванці.

— Вимога друга. Сьогодні ми парафуємо проект угоди про входження України до складу Орди. Ми призначаємо тимчасового намісника, везіра Вадима Хлищенка-Хлищова, з яким ви відсьогодні будете узгоджувати всі ваші рішення.

Каторжник Хлищ, на чолі якого багровою квіткою розцвітало тавро вбивці, з державною величчю похилив голову.

— І третє. Вже сьогодні ви повинні відкрити для наших представників, що приїхали разом з нами, доступ до ракетних, хімічно-паливних та електронно-машинобудівних підприємств, щоб ми були гарантовані, що нікому не спаде на думку вчинити акти саботажу або використати високоточну зброю проти Орди. Нас особливо цікавить ваша «магічна дев'ятка».

— Це все? — спитав Гетьман, тепер уже майже чорний, як журливі квіти на його сорочці. — А пшеницю українську і кукурудзу ви не забули?

— Ні, не забули, — Гюндюз так чухав фарбовану руду бороду, наче його мучила короста. — Тільки приєднання до Чорної Орди врятує вас від пограбування ваших харчових запасів. В умовах глобальної продовольчої кризи вже формуються продовольчі загони в Євразії, Європі, і навіть Африці для захоплення українського зерна і м'яса. Чорна Орда забезпечить вам стабільність у розвитку сільського господарства і захист від зазіхань на багатства Київсько-Дніпровського улусу.

— До речі, — сказав по-українськи Хлищенко-Хлищов, чим здивував хазяїв, — я, як намісник Київсько-Дніпровського улусу, гарантую всім братнім народам території Україна вільний національний розвиток, релігійний мир и злагоду. Чорна Орда найбільш толерантна наддержава у світі.

Гайдук передав гетьману спеціальну довідку щодо толерантності Чорної Орди, в якій наводилися страшні цифри і факти. Країни і міста, які чинили опір військам Кара-хана, знищувались з особливою жорстокістю. Завойовники не жаліли ні жінок, ні малих дітей, ні старих, немічних людей. Ті, хто піддавався добровільно, проходили через процедуру расової і політичної люстрації, масові репресії та депортації стали звичною практикою Орди. Рух, що розпочався з Монголії, Казахстану і деяких регіонів Росії, накрив, як хвиля цунамі, країни Центральної Азії, великі регіони Уралу та Західного Сибіру, пожежею піднявся по Волзі — від Астрахані і Сталінграда до татарських, башкирських земель і до Підмосков'я, охопив Північний Кавказ і почав підповзати через донські степи до східних рубежів України. Приєднання до Чорної Орди Туреччини, сповненої ненависті до зрадливої Європи з її юдо-християнськими облудними цінностями, стало переломним моментом у світовій історії, оскільки слідом за Туреччиною до нової імперії пристали Пакистан, Афганістан, Іран, Сірія, Ліван, Ірак і Єгипет, Алжир і Марокко, згодом Албанія і Косово. Останньою впала Саудівська Аравія, коли в ході всенародного повстання було вбито 249 нащадків династії Саудів: це означало припинення постачання Саудівської, іранської та ірацької нафти до Європи і Америки. Туреччина, довівши в Міжнародному суді в Гаазі, що Росія грубо порушила умови паризького трактату 1856 р. щодо нейтралізації Чорного моря, укладеного після поразки в Кримській війні, захопила Севастополь, на який також претендували Греція та Італія. На частині Кримського півострова, у трикутнику Бахчисарай, Севастополь (який був перейменований в Ахтіяр), Форос було проголошено турецько-татарську автономну державу (фактично — протекторат Чорної Орди), для захисту якої було створено армійський корпус імені Хана Девлет Герея. На підкорених

Ордою територіях проводилися етнічні чистки, здійснювалася масова ісламізація населення.

Гетьман запропонував зробити невеличку перерву для обговорення пропозицій. Ординці ввічливо погодились. Залишились вчотирьох: Гетьман, Гайдук, Фощенко, Клинкевич.

— Що будемо робити?

Гайдук ніколи не бачив гетьмана таким розгубленим.

— Я думаю, — з усезнаючою усмішечкою мовив Фощенко, — що нам не встояти. Будьмо реалістами. Виникла абсолютно нова геополітична ситуація, і ми повинні змиритися з нею.

— Ти не крути свої блядські дипломатичні політеси, ти кажи конкретно. Що мені робити? — майже з розпачем застогнав гетьман.

Фощенко всміхнувся так, наче знав всі відповіді на всі питання, і ухильно мовив:

— Ну, обов'язково піти сьогодні на певні поступки, пообіцяти щось... Тільки не залишати цього... Хлища. Мерзенний тип. Але вирішувати вам.

Фощенко вже вбачав у Хлищі конкурента.

— Мені, все мені. Як щось добре — ви всі тут як тут. А якщо погане — гетьман за вас вирішуй. Засранці. Чому мене не попередили, що буде пред'явлено ультиматум. Особисто мені!

— Ми попередили, — сказав Гайдук. — Всі документи передані Клинкевичу.

— Вітольде, де попередження?

— Я перевірю, батьку. Наче все було на місці. — Клинкевич заклопотано почав перебирати папірці в шкіряній папці з гетьманськими вензелями.

— А ти, Ігоре ? Що думаєш ? — звернувся до Гайдука гетьман.

— Ні в якому разі не йти ні на які поступки. Підете — ми всі загинемо. В першу чергу ви. І Україна.

— Але ж вони завтра почнуть наступ. На Дону вже концентруються танкові армії Орди.

— Не почнуть, — переконано сказав Гайдук. — їм ще кілька місяців перекидати резерви і боєприпаси. Крім того, є агентурні дані, що Кара-хан смертельно хворий. Починається метушня навколо того, хто стане його наступником. Мохамад-бек за будь-яку ціну хоче принести відрубану голову України на блюді — тоді він точно стане наступником. Якщо не зробить цього — його шанси різко впадуть. Почнеться серйозна боротьба. Туреччина, Пакистан і Саудівська Аравія претендують на місце Кара-хана. Це дає нам можливість тягти час. Ми повинні негайно провести переговори з Конфедерацією північноамериканських держав, з Організацією глобальної безпеки. Вони наші природні союзники. Втрата України для них — це втрата половини Європи. Врешті-решт, треба говорити з Піднебесною Імперією. Не думаю, що вони у захваті від глобальних амбіцій Чорної Орди. Треба зважити всі можливості, не здаватися.

— Це фанфаронство, — різко заперечив Фощенко. — Якщо хочете, шановний Ігор Петрович підкидає нам провокаційну ідею загострення відносин з небезпечним ворогом, який може помститися всім нам у будь-яку хвилину. Так не робиться міжнародна політика. Треба йти на компроміс. Ми не готові до конфронтації.

— Добре, — насупився гетьман. — Ідіть, каву попийте. Я тут сам подумаю.

Гайдук вийшов на внутрішнє подвір'я палацу, посеред якого у біломармуровому басейні плескалася блакитна, очищена і охолоджена дніпровська вода; посередині басейну працював потужний фонтан, що охолоджував повітря у спечні дні. Гайдук побачив кремезняка-батира, який вже скинув свої бронзові лати і надягнув звичайний монгольський халат — «детель». Батир сидів на мармуровій огорожі басейну; закасавши рукав халату, опустив оголену м'язисту руку в прохолодну воду і пив її з долоні. На мокрому лиці степового воїна тихо малювався вираз блаженства: пекуче сонце, чиста вода, гаряче повітря й бризки фонтану, що долітали до молодого монгола, створювали небачену гармонію. Раптом з-під бетонного козирка, із затінку, де стояла ординська делегація, відділилася чорна постать в білому тюрбані і різко змахнула рукою. На сонці зблиснула крива шабля — і рука монгола, відрубана в ліктьовому суглобі, занурилась у воду, залишаючи за собою яскраво червоний слід.

Гайдук і Діма Мочалкін підскочили до нещасного, який, не розуміючи, що сталося, розмахував обрубком руки й стогнав по-дитячому жалібно. Гайдук скинув з себе пояс і туго перетягнув руку батиря вище місця, де був недавно лікоть, а зараз бризкала кров'ю гладенько зрізана поверхня.

Мохамад-бек, кинувши кілька лайок на адресу нещасного воїна, повернувся до делегації, протираючи хусткою лезо шаблі.

— Він сказав, що цей хлопець порушив закон Чингізхана, який забороняє опускати руки до води. Черпати можна лише посудом, — пояснив Діма.