(1888–1965)

Драй Салвейджес – очевидно, від «Les trois sauvages» («трьох дикунів») – невеличкої групи

скель з маяком на північно-східному березі Кейп-Енн, Массачусетс.

І

Я мало знаю про богів, але гадаю, що ріка —То Бог міцний, коричневий, то незговірливий і неприборканий, похмурий бог,Терплячий бог, що виступає на початку в образі кордонуКорисного, та ненадійного, якщо купцям він загороджує дорогу,Створивши труднощі для будівничого мостів,Як тільки труднощі подолані, мешканці містКричневого бога забувають, та невблаганний бог,Дотримуючись правил посезонних, вибухає гнівом, нищить і нагадуєТе, що забути заманулось людям. Не хвалений, не вмилостивленнийОбожнювачами машин, він жде, чекає, жде, чекає…І пульс його вчувається в дитячій спальні,В розкішному айлантусі, що в квітні зацвітає,У пахощах сяйного винограду на осінньому столі,У зустрічі вечірній при каганці зимовому.В собі ми носимо ріку, а все, що навкруги, – то море;Межа землі, граніту, і заток – то також; море;І скрізь воно живе й переглядаєМинулих, інших творень дивину:

Конец ознакомительного фрагмента.