Чтение онлайн

ЖАНРЫ

Шрифт:

Переглядаючи «Літературно-науковий вістник», що після революції 1917 року почав виходити у Львові за редакцією Д. Донцова, я зненацька зупинив

свою увагу на вступному слові редакції до першого номера 1923 року. Повідомляючи своїх читачів про зростання авторитету й тиражу видання, журнал зазначав: «В останні часи літературно-науковому Вістникови вдалося з'єднати нових співробітників також на Великій Україні; в сій книзі іде друком перше оповідання, отримане нами з Сов. України («Комуніст»)».

Твір, поданий на подальших сторінках ЛНВ дуже нагадував поетику тогочасного В.Підмогильного. Але автор зазначався... П. Вальчук. Що це псевдонім — очевидно: журнал на Радянській Україні вважався націоналістичним виданням, і відверто накликати на себе біду жоден автор, зрозуміло, не

мав бажання. Проте, коли шукати зв'язків з Підмогильним, вони напрошувалися порівняно легко: одноразові псевдоніми завжди варіюються в межах справжнього прізвища й імені. Отже, з імені Валер'ян — Вальчук. Але це, хоча й близький, а все-таки лише здогад. Він не давав права на публікацію.

Минулого літа вдалося ознайомитися з судовою справою В. Підмогильного (грудень 1934 — березень 1935) в архівах КДБ. У протоколі допиту від 17.ХІІ.34 р. на запитання слідчого, які твори були видані за кордоном, В. Підмогильний називає оповідання «В епідемічному бараці», збірку «Повстанці». І додає: «Крім цих творів, було надруковано в Літ. Науковому Вістнику моє оповідання «Комуніст». На запитання, коли написані всі ці твори, він відповів: 1920 — 1921 роки.

123
Поделиться с друзьями: