Кулінарні фіґлі

Ваш гість може втратити орієнтир від нього: чи то ананаси, чи то ще який заморський фрукт тане йому у роті, але, даруйте, аж ніяк не той банальний кабачок із Вашого городу.

Не поспішайте надто гаряче переконувати його в протилежному. Просто скажіть, що це – варення з українських ананасіві без будь-яких там викрутасів.

А влітку запропонуйте поїхати з Вами на свою ананасову плантацію.

Коли йому забракне здогаду, що Ваші городні ананаси потребують поливу, дайте йому шланг у руки і змовницьки запропонуйте: цікаво, а чи буде таким смачним варення, якщо поливати кабачки чоловічою рукою?

Не думаю, щоб він Вам відмовив. Принаймні, дивлячись, як вправно Ви орудуєте поливними шлангами. Зрештою, Він і без цього розуміє, що Ви – не рабиня Ізаура.

Ну, а якщо не посмакує кабачкове варення,то запропонуйте йому насамкінець домашню фанту.Через соломинку. Хай цмулить і думає над смислом життя. Над тим, яка чудова жінка нарешті перекреслила усі його фіґлярські наміри і як вчасно вона з'явилася в його неприкаяному житті… чи просто хай мовчить і будує такі ж принадні плани на життя, як Ваш святковий стіл.

А фанта… Не будете ж Ви йому признаватися, що не від великого добра Ви зробили сьогодні таку гігантську роботу, щоб насправді сподобатися йому, і що ця фанта – це наслідок всього лише Вашої природної лінькуватості.

Не вірите? Даремно.

Тоді, скажіть мені, мила, хіба не через свої лінощі Ви не викинули вчасно засушені кірочки 8 апельсин, а просто залишили їх на підносі на холодильнику? Отож бо! Але, бачите, як лінощі обертаються тепер чудом-дивом.

Отже, Ви вже здогадалися, що для домашньої фантитреба взяти 8 апельсинових кірочок і залити їх 3 літрами окропу. Хай вистоюється цілу добу. Після цього кірочки вийняти, перемолоти і залити тією ж водою. І знову поставити на добу. Процідити, видушити, додати 2 кг цукру і б чайних ложок лимонної кислоти. Довести до кипіння. Іще гарячим розлити по пляшках. А тримати цей напій, на відміну від коньяку, треба таки в холоді.

Можете вважати, що фанта – це завершальний акорд Вашого сьогоднішнього кулінарного бенефісу. Це, можна сказати, одночасний салют крові й шампанського.

До речі, про шампанське. Якщо Вам забагнеться, можете чергувати домашню фанту із шампанським. Ви, сподіваюся, пам'ятаєте, що із Дамських пальчиківіще стирчить зелена пляшечка благородного напою?

По тому, як швидко відриватиметься Ваш любий від фанти до шампанського, Ви зрозумієте, чи задоволений він влаштованим банкетом.

А зрештою, я Вам запропонувала такий великий вибір як для одного вечора на двох, що не буде великим гріхом, коли Ви з усього цього асортименту відберете найбільш смачне і багатозначне, як на Вашу інтуїцію.

… Ви питаєте мене, що далі?

А хіба я знаю?

Настала мить, коли Ви самі краще відчуєте, що Йому зараз потрібно найбільше – м'яка подушка чи Ваша м'яка рука.

Тепла постіль чи тепле слово.

Ви – пташка вільна. І я тут Вам не розказ так само, як і ніхто інший. Вибирайте самі. А краще – разом. Ви ж знаєте, що молодь вибирає пиво і пепсі. А Ви що, не такі ж молоді й красиві?

Знаю напевне одне: якщо він усе це витримає і не втече ще до того; як Ви запропонуєте фанту, то цілком можливо, що вранці промуркоче голосом березневого кота «Доброго ранку, кохана», або «моя богине», або «моя кицюню».

Не сумнівайтеся, навіть наймовчазніші чоловіки знають так багато палких і пестливих слів… Особливо на початках своїх шалених романів-любовей. Лише не всім їх кажуть.

А можливо, найперше, що він проголосить уранці, це буде слово «паспорт». Є версія, що може трапитися й таке. Знайте: його цікавить не резус-фактор і група Вашої крові.

Не знаю про Вашого обранця нічого – нічогісінького. Та воно мені й не дуже важливо. Знаю, що ким би він не був і яким чином не складалися б Ваші стосунки надалі, а Ви сьогодні заслужили слів найгарячіших.

Навіть якщо Він іще до опівночі надумає вертатися до себе додому.

Не дивуйтеся. Трапляються й такі оригінали, що не можуть спати в чужій квартирі без своїх домашніх капців. Та не поспішайте розчаровуватися. Може, це в нього така метода: випробування Вашого серця на розрив. Але й лякатися особливо не слід: серце від цього не розірветься.

Проте облишмо сумні варіанти. Зупинімося на радісному: шаленій ночі удвох…

Та поки Ви там цілу нічку-не-задрімай-окобудете крутити з ним свої шури-мури,я продовжуватиму давати Вам поради за своїм письмовим столом.

Отож, якщо Ви така відважна, що, навіть не відпивши одного ковтка своєї ж фанти, прочинили для нього двері у спальню, прошу Вас згадати про всі свої календарі.Може трапитися, що Ви й справді дуже відважна сучасна жінка, яка не боїться з першого разу зачати.Тоді порахуйте в умі, щоб Ваші пологи не припали на Великдень. У Розтоках точно відомо, що коли дитина народжується на Великдень, – їй упродовж життя сприяє фортуна, проте великою ціною: до року в родині трапляється втрата чийогось життя.Знаю не одну таку родину. При нагоді розповім. Але не тепер. Бо це застереження на крайній випадок.

А поки що я Вам заздрю і співчуваю одночасно. Бо Ви, як той казковий персонаж, стоїте зараз перед дверима спальні, неначе на перехресті трьох шляхів: праворуч підеш… ліворуч підеш… прямо підеш…

А я Вам кажу: ідіть, куди хочете. Все одно Вас зараз веде п'яне серце. І поки серце показує Вам дорогу – ідіть.

А я тим часом – до письмового столу. Мене сюди веде також серце.

Коли п'яне. Коли боляще. Буває по-різному.

Самі знаєте.

ЖІНОЧА ГОЛОВА В КУЩАХ ШИПШИНИ

Пригадуєте, як оцінювала шлюб моя бабця Гафія Іллівна? Дівка, як віддається(тобто виходить заміж), – то кладе голову в кущ шипшини.

Знаєте, по великих роках досвіду скажу і я: у цьому таки є доля істини. Хтозна – чому, але це правда – в сімейному житті іноді відчуваєш себе і справді ніби серед шипшинового гілля. Здалеку здається, що ти обрамлена рожевими квітами, а насправді чуєш, як колючки впинаються у твоє ніжне тіло, і нікому навіть про це сказати.

Та не засмучуйтеся. Не Ви така одна – між шипшинових колючок.

Що? Я забула сказати, що після того кулінарного бенефісу, після тієї чумної дефіляди не в Москві, а дефіляди кухнею і спальнею Ви таки встромили голову в шипшинове гілля – вийшли за Нього заміж??!

Але, як Ви вже встигли помітити, я нічого не забуваю. Тим паче тих, для кого стаю заочною свахою.

Ви не вірили, що все закінчиться загсом?!

Я й сама не дуже вірила. Просто знала, що буде одне із двох,як сказали би в Розтоках. Так що сталося майже так, як гадалося. Надвоє баба ворожила, –резюмують у моєму селі на такі прогнози.