Морозенко

–  А хлопчик? Яка то була втішна дитина!
– знову каже дід.

–  Не жалкуйте; діду, малого: раніше вмерло, менше горя знатиме!
– знай одно товче Катрин сусіда.

Люди тільки важко зітхнули та перехрестилися. Чи не від божевільних речей Катриного сусіди?

This file was created

with BookDesigner program

[e-mail]

04.07.2008