Нехай буде воля Твоя

Природа – то є найдосконаліший храм Божий: Його-бо руками збудований. Творець пізнається через творіння Своє.

в) ФІЗИЧНІ ВПРАВИ (ранкова гімнастика, спортивні ігри, фізична праця /Отці називали її “рукоділлям”/ тощо).

Обов’язково встановіть собі відповідний, зручний для вас РЕЖИМ ЖИТТЯ: праці, відпочинку, сну, харчування, реалізації програми духовно-фізичного вдосконалення (молитва, читання, піст, обливання, спорт, спілкування з природою) й пильнуйте держатися його.

Бог є любов, сказано у Писанні. І нам належить шукати єднання із Ним – Джерелом внутрішньої духовної сили, вселенської енергії любові – на всіх доступних нам рівнях: через молитву – духом; через Слово – розумом; через спілкування з природою – тілом.

Царство Боже – держава сили, земля милосердя, країна свободи – в середині нас! Тож розкриймося перед небом у самозреченні та любові. Розкриймося духовно – внутрішньо, містично, серцем. Це-то і є насправді явлений нам Ісусом Христом Шлях – ШЛЯХ НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА, ШЛЯХ СМИРЕННЯ...

Свобода чистоти, СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ (вічне богоєднання любові) – МЕТА.

Очищення, ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЄЮ ДУХА СВЯТОГО (дією благодаті – внутрішньої духовної сили, вселенської енергії добра, життя, любові /церковною мовою – спасіння/) ЧЕРЕЗ НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА (через смирення) – ШЛЯХ.

МОБІЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ СИЛ ОРГАНІЗМУ (перебування у Слові, піст і молитва /мовою церкви – аскеза/) – ЗАСІБ на цьому шляху.

Як, здобувши, утримати Силу в собі?

Ми віддаємо силу Божу тоді лишень, коли порушуємо закон Його, тобто впадаємо в гріх. Причиною ж усіх гріхів наших є гордість людська, точніше негативна її складова – ГОРДИНЯ САМОЗВЕЛИЧЕННЯ:

Гордість – це ніщо інше, як перекручений, зведений до негативного, протиприродного рівня закон плоті (тваринний інстинкт самозбереження) в нас.

Гординя – це бундючність самолюбності (егоїзм), що суперечить духовному закону ума. Вона протидіє вдосконаленню, духовному преображенню людини, являючи собою ворога й супротивника, власне – сатану (“сатана” єврейською мовою – супротивник) в нас.

Гордість – це першопричина гріха, початок порушення Божого закону розвитку, закону вдосконалення, одухотворення буття (слово “гріх” і означає буквально – порушення закону).

Гордість – це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері метакосмічного Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.

Від гордості беруть початок й усі інші ПРИСТРАСТІ ДУШЕВНІ ТА ПОЖАДАННЯ ТІЛЕСНІ. Це прагнучі вийти з-під контролю, трансформуватися та заволодіти нами звірячі інстинкти наші.

Таким чином, розглянемо шість основних випадків, коли ми віддаємо Силу (включаючи гордість та похідні від неї). За­пам’ятаймо їх і УВАГОЮ, СТРИМАНІСТЮ ТА МОЛИТВОЮ огоро­дімо себе:

1. Гордощі та образа (образа – зворотна сторона тієї-таки гордості).

Сказано: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать”.

2. Гнів і роздратування.

Сказано: “Ліпший від силача той, хто не скорий до гніву; хто ж панує над собою самим – ліпший від завойовника міста”; “Самий порух гніву – вже є падіння для людини...”

3. Страх і тривога.

Сказано: “А лякливих і невірних... – доля в озері, що горить вогнем та сіркою”.

4. Суєта мирська (неуважність, поспішність та марнослів’я).

Ніщо так не вгашає Дух, як суєта та марнослів’я. Ми втрачаємо саме тоді, коли поспішаємо. “Будьмо уважні!” – постійно наголошує Церква. Нікуди не бігти і ніколи не кричати. За зовнішньою стриманістю – внутрішня сила! Святі отці навчають:

“Огородися мовчанням і дослухайся до себе”; “Від мовчання ніхто ніколи не розкаювався” (Серафим Саровський).

“Багатьох бачив я, що рятуються мовчанням; багатомовністю ж – жодного” (Амвросій Медіоланський).

“Говори, коли маєш щось краще, аніж мовчання” (Григорій Богослов).

“Запитують – відповідай; не запитують – мовчи” (Йосип Волоцький).

“Мовчання є таїнство майбутнього віку, словеса ж – суть знаряддя світу цього” (Калліст та Ігнатій).

5. Пожадання тілесні та пристрасті душевні – СЛАСТОЛЮБСТВО, СРІБЛОЛЮБСТВО, СЛАВОЛЮБСТВО.

Якщо хочеш володіти Силою, бути успішним внутрішньо та зовнішньо – насамперед протистань духам злоби піднебесним надмірності та сластолюбства. Саме вони – нестриманість, надмірність і сластолюбство – зачиняють перед нами двері Неба: тонкого, духовного світу високих енергій. І як же не хочеться нам пробуджуватися від солодкого полону гріха! Але, не визволившись від залежності – АЛКОГОЛЮ, НІКОТИНУ, НАРКОТИКІВ, БЛУДУ, ЧЕРЕВОУГОДНИЦТВА, ніколи не здобудеш повноти Сили (вони-бо вгашають Дух!), не зможеш утримати її. Не зможеш стати вільним, сильним, досконалим. Не зможеш стати дійсно успішним.

Досить ходити по колу! Досить служити двом панам! Визначся, заміни ерзац-насолоду гріха правдивою насолодою здорового способу життя. Не відкладай це на завтра – завтрашній день може бути не твій...

Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Жити треба, щоб вдосконалюватись. Надмірністю і сластолюбством ми купуємо собі пошкодження. Не їж досита, залиш місце для Духа Святого; віддай плоть та прийми Дух – навчають святі старці:

“У наповненому череві немає бачення таємниць Божих” (Серафим Саровський).