Невеличка драма

О, ні! Вона була.

В м'якій напівтемряві кімнати, прикрита до пліч пальтом, дівчина спала глибоким непорушним сном, сном великої і довершеної стоми, її груди ледве помітно здіймались, вбираючи разом з повітрям спокій і затишок кімнати, а теплінь її крові, живий дух її єства осідав їй прозорим рум'янцем на щоках. Вона спала! Усім тілом, усім серцем вона поринула в цей могутній спочинок, що з глибин болю підносив її назустріч новому сонцю, що зійде завтра над землею.

Льова, заспокоївшись, причинив за собою двері й обережно підійшов до столу. Тут, на аркушику, де адресу залишив, він унизу дописав: «Всьому правда». Далі йому хотілось висловити все те, що бажає їй, але слів він не міг добрати. Та й навіщо? Хіба не відчує вона й сама, прокинувшись завтра вранці? І він тільки додав: «Прощайте, Марто!»

ПРИМІТКИ

[1] Епіграф (лат.)

[2] Ви - німкеня? (нім.)

[3] Я питаю, чи Ви - німкеня?… У Вас німецька вимова (нім.).

[4] Так, так, я - німкеня, цілком правильно… Мій батько приїхав сюди механіком і тут помер… Заходьте, будь ласка, чим я можу прислужитися? (нім.).

[5] Я шукаю родича, і мені дали цю адресу… Жилянська, 42 (нім.).

[6] Гарна, добра дівчина, шкода лише, що стрижена! (нім.).

[7] Ох, який статечний чоловік, дуже елегантний і гарний! (нім.).

[8] Це небезпечно для дівчини, в якої немає батьків, і взагалі це до добра не доведе… (нім.).

[9] Найлюб'язнішою жінкою з усіх, яких вона знала будь-коли (нім.).

[10] Дівонько, красунечко, віддайся за мене… (нім.)

This file was created

with BookDesigner program

[e-mail]

30.08.2010