Планета Х
Шрифт:
Я об’їздив всю Росію,
Весь Сибір, й Далекий край,
Та як в нас – таку стихію,
Ще не бачив й Юлій Гай.
Я кинув виклик всьому світу
І не жалію, ані чуть,
Не терплю тих спритних хлопців,
Які під себе все гребуть.
Скільки житиму – не знаю,
Але радий, що живу,
І хоч мало друзів маю,
Та зате їх всіх люблю.
6.7.2013 р.
СОЛОДЕНЬКІ ОБІЦЯНКИ
В нас Верховна – інкубатор
Самих “праведних”
Бо що роблять депутати,
То, звичайно, для Людей.
От, наприклад – депутатам
(Бо робота в них тяжка),
Тим, хто їде у Карпати –
І путівка дармова.
Там – дорога, оздоровчі,
Та ідеї щоб рішать, –
Хлопцям сотовий, комп’ютер
Й на тріпню по тисяч п’ять.
Їм безплатна медицина,
Санаторії, таксі,
Одним словом, як не скажеш
Комбінаторам – «мерсі»,
І за нас ті не забули
(Як же їх не похвалить?!),
Вже на все підняли ціни,
Що аж поперек болить.
Вміють нас «вожді» любити,
Що уже і говорить,
Піднімають на все ціни,
А народ, як танк, мовчить.
От ідеї, так ідеї,
Що уже і говорить!
Де не станеш, скрізь – євреї,
Чи не час вже їх гонить?
Ой, народе ти, народе!
Гаю зелененький,
Звідки в тебе гроші будуть?
Як такий дурненький.
9.7.2013 р.
НАШ ДЕПУТАТ
Український депутат –
Він, неначе козі брат,
Поки кущ весь не об’їсть,
Не пройде у нього злість.
28.6.2013 р.
ЧОМУСЬ ТРИВОЖНО НА ДУШІ...
Чомусь тривожно на душі,
Кругом не люди, а – шакали,
Ну скільки ж можна так вже жить,
Щоб нас уже й зайці лякали?
Не знаю, чому всі мовчать,
Чому всі мекають телята,
Ну що ще можу вам сказать,
Якщо давно вже зникло свято.
А люди п’ють, дівки дають,
І вже нічого не бояться,
То з ким же йти сьогодні в путь,
І для кого, скажіть, стараться?
Немов уже прийшов кінець,
І на Планеті скрізь обвали,
То чого ж люди й досі ждуть,
Й чому мовчать в нас генерали?
Над рікою Місяць світить,
Посилає блиск срібла,
Й де не глянеш – чорні квіти,
А між ними – море зла.
Ви погляньте на це рило,
І на його почуття,
Щоб якесь ото дурило
Всім паплюжило життя.
Щоб якийсь там Абрамович,
Що народ весь обікрав,
Нам сьогодні – українцям –
Свій вердикт він диктував.
5.7.2013 р.
У САДКУ
Як зайду я у садок,
Боже, скільки там думок.
Стану я і їх ловлю,
Потім діткам їх дарю.
Вийшов ранком я в гайок,
Й для думок я взяв сачок,
І оті думки в гаю,
Як метеликів ловлю.
6.7.2013 р.
МЧАЛИСЬ МИ ДО КОМУНІЗМУ
Мчались ми до комунізму,
А навіщо? – так сказать.
Щоб дівчата не боялись
Хто попросить – всім давать.
А коли жінки всі спільні,
Це яка вам благодать,
Тоді може кожний півень,
Мов на курочку, стрибать.
А коли жінки всі спільні,
Це ж яка всім благодать!
Бо тоді, як муж лінивий –
Будуть інші працювать.
3.7.2013 р.
ЩО ВОНО ТАКЕ ЗА ЩАСТЯ?
Що воно таке життя,
Чим воно вінчається?
Тут ось тільки почалось,
Як уже й кінчається.
Ой, дівчино, ти моя,
Ти не будь дурнушкою,
І, будь-ласка, не лякай
Ти своєю пушкою.
Ну чому ти кожен раз
Наставляєш роги?
Краще б ти закрила рот
Та відкрила ноги.
Ой, ти горе моє горе,
Що мені, скажи, робить?
Чи тебе вернуть на море,
І грузинам залишить?
5.7.2013 р.
ТІ, ЩО ЛЮБЛЯТЬ СЕРЦЕМ
Ті, що люблять серцем –
Ті займаються більш сексом.
16.8.2013 р.
ЛЕОНІДУ І ЛЮСІ
Льоня – друг мій самий кращий
Геть зовсім вже озвірів,
Бо без кроликів не може
Вже прожити й пару днів.
А його міледі – Люся –
Не пускає до дівчат,
Бо як Льоня знайде іншу,
Де ж свою тоді дівать?
А моя подружка Ніка
Тільки й думає про те,
Аби внука – Домініка –
Десь повести в вер’єте.
5.7.2013 р.
ОТ БУЛИ КОЛИСЬ ЧАСИ
От були колись часи,
Що дівчата плакали,
Коли хлопці замість їх
В школі – старших лапали.
Ой, дівчата білолиці,
Ви тоді не плакали,
Коли хлопці вас в копиці
Аж до ранку лапали.
5.7.2013 р.
ВЕСЕЛА ЛАДА
Там, де збирається громада,
І проповідують попи,
Сидить моя собачка Лада
І береже свої клопи.
9.7.2013 р.
ВСЕ МАЛО
Єврею вічно не хватає,
Але чого? – вже й сам не знає.
20.6.2013 р.
БОЛВАН
Ой, вже наші депутати
Так перевтомилися,
Що бояться вийти й з хати
Як жінки з’явилися.
То ж навіщо депутату
Треба стільки помічниць?
Тут й з одною “після праці”,
Мужику не до дівиць.
І хоч наші жіночки