Сивый Чуб

– Ну, привіт Любомире. Я розумію ти здивований? Гадав, що Степан помер? Ні Я врятував його, коли те мерзенне створіння несло його. Я пригнув і видрав Степана з лап цього чудовиська і він одразу погодився працювати на мого господаря. І не тубуйся у тебе є вільна грамота підписана самим гетьманом. Тепер ти можеш звідси піти – Андрей подмигнул Степану и тот розвязал котомку. В ней была новая дорогая одежда и его сабля. Но Любомир не сводил глаз с Андрея. Зачем он здесь? Почему пришел к нему? Словно почитав мысли Любомира Андрей ответил:

– Я прийшов Любомире за тобою! Мій Володар дуже милостивий і він одразу прийняв договір який ти підписав – В памяти Любомира стазу всплыла картина как он порезался саблей, чтоб показать Андрею ее остроту и пролил несколько капель на разложеные на столе бумаги. Любомир с детства знал, что договр с дьяволом подписывается кровью. Вот почему тогда у Андрея так ужасно изменилось лицо – он смог заполучить еще одну душу своему господину. Глаза Любомира широко раскрылись от осознания того, что он сделал будучи в охмелении. Он смотрел в глаза Андрею и Степану и видел как в их глубине мерцает огонек адского пламени. Андрей улыбаясь сказал:

– Ну що Любомире вдягайся Господар чекає! Він особисто бажає подивитись на тебе! Вдягайся, нас чекає довгий путь у низ! – Любомир вскинул голову к верху с глазами полными застывших слез и истошно закричал:

– Нііііііі!!!!!!!..…-

Будем признательны за поддержку:

WMR КОШЕЛЕК -R263945438867