Історія України-Руси. Том 3

Сї нахідки дають нам живе понятє, на скільки житє вищої верстви — князїв, „великих” княжих бояр і богатих капіталїстів могло заходити в сфери роскоші, богацтва, смаку. Декораційна його сторона може будити не раз навіть подив наш. Але вимоги комфорту при тім були дуже невисокі, не вироблені, і поза тою зверхньою декорацією, численністю служби й двору, достатком житя, само воно визначало ся великою простотою й невибагливістю. Такий нпр. найвищий репрезентант сучасної осьвіти й культури, прихильник штуки і „фільософ” князь Володимир Василькович, що останнї місяцї свого житя пролежав на ліжку невстаючи й мав причини отже подбати про всяку вигоду бодай у тім, — лежав просто на соломі: „и взявши в руку соломи з своєї постели, сказав: „хоч би я тобі, брате мій, дав той віхоть соломи, ти і того не давай нїкому по моїм животї”, казав він послови, що посилав до свого брата Мстислава ⁴⁷).

Примітки

¹) І c. 276-7.

²) § 30.

³) § 16, 24.

⁴) Видана у Срезневского СвЂдЂнія и замЂтки о малоизв. и неизв. памятк. LVIII c. 321, з рукоп. XII в., і у Пономарьова Памятники III c. 95. Початок сього слова не ясний, дуже можливо, а навіть правдоподібно, що воно свійське, але у всякім разї певно, що воно мало на Руси широке розповсюдненнє, судячи по максимі про три чаші, що повторяєть ся і в науцї т. зв. Теодосия і в слові о попЂхъ (Пономарьов III c. 109), де поручаєть ся не неволити на пирах духовних осіб аби пили більше як три чаші.

⁵) Окрім сказаного слова св. Василия див. ще слово т. зв. Теодосия о чашах — Учен. записки II отд. II 196, 198, 199-200, пор. Срезневскій СвЂдЂнія о малоизв. памятникЂ LVIII, Слово про хмель (Кирила Философа) — див. дальшу нотку; у Пономарьова в Памятниках т. III видане ще Слово нЂкоего старца й Слово св. отецъ (ч. 49 і 50). Дрібнїйші нападки на пянство — в Правилї м. Іоана § 34, в поученнях Луки Жидяти, Ілї новгородського (§ 1), Якова кн. Ізяславу, і анонїмні — Рус. ист. библ. VI c. 104, 113, Памятники III c. 22, 30, 59, 65, 68-9, 75, 76.

⁶) Слово се звістне в ріжних версіях, більше або меньше перероблених і підновлених. Найдавнїйший з опублїкованих кодексів належить до XV в., але й тут се слово має вигляд нездалої перерібки. Відреставрувати його первістний вид, що мусить іти ще з староруських часів, досї нїхто не пробував. Я дав виїмки, комбінуючи з ріжних редакцій — див. Ученыя Записки II отд. академіи V c. 64 (з код. XV в.), Памятники старинной рус. литературы II — з код. XVII в., Сборникъ II отд. т. XLII (передруковано в Памятниках вид. Пономарьова т. III) — ширша редакція, XVII в.

⁷) Востоковъ — Описаніе рукописей Румянцев. музея с. 305, Розенкампфъ ОбозрЂніе Кормчей с. 135 sq. Перегляд сих наук князям дає проф. Дяконов в своїй книзї: Власть московскихъ государей, 1889, с. 47 і далї.

⁸) Калачевъ Предварит. юридическія свЂдЂнія с. 257 і далї.

⁹) Судячи по імени тверського епископа Семена се оповіданнє датують кінцем XIII в. — Калачева О значеніи Кормчей с. 128.

¹⁰) Розмова еп. Семена — Карамзинъ IV нр. 178 (в мові найбільше зістало ся старинности, але текст очевидно скорочений), Розенкампфъ ОбозрЂніе Кормчей c. 139, Памятники стар. рус. литер. IV с. 185.

¹¹) Памятники стар. рус. лит. IV с. 184.

¹²) ПЂтуховъ — Серапіонъ владимірскій, тексти с. 2.

¹³) Памятники Пономарьова III с. 25, 57, 114, 127, Рус. ист. библ. VI с. 123.

¹⁴) Рус. ист. библ. VI с. 107, Рукописи гр. Уварова с. 113.

¹⁵) Прасолити — торгувати солею, потім — взагалї торгувати.

¹⁶) потомъ же, будя свободенъ, ти добуде[ть] дЂтей.

¹⁷) Рус. ист. библ. VI с. 842-3.

¹⁸) Сираха 23.10.

¹⁹) Памятники III с. 129.

²⁰) Ся ідея, що процент, хоч би малий, хоч би на добре ужитий, все-ж таки неморальний, положена в основу інтересної новгородської повісти про Щила (час її написання кладуть коло XV в.): посадник Щил давав купцям гроші, на дуже низький процент, і за ті гроші поставив монастир, але епископ не посьвятив церкви, поставленої на такі гроші, а сам Щил попав у пекло й тільки парастасами й милостинею його виратували звідти. Памятники стар. литературы т. І. Про час написання повісти див. Мрочекъ-Дроздовскій О деньгахъ Р. Правды с. 142-4, Ключевскій Боярская дума с. 193.

²¹) Исторія церкви Макарія II, 367 (Слово м. Никифора). Правила еп. Ілї — Ж. М. Н. П. 1890, X. Рукописи гр. Уварова с. 112 (Слово о митарствах Кирила туровського). Серапіон — вид. ПЂтухова c. 3, 14. Рус. ист. библ. VI, 24-5, 91, 107, 125, Памятники Пономарьова III , 39, 65, 76. Срезневскій СвЂдЂнія о малоизв. пам. XLI c. 25-6, XLII с. 307 (о покаяніи).

²²) Аґонія Володимирка почала ся, коли „бысть велми вечеръ”, а умер він „якоже бЂ влягомо”, післаний же потім гінецв приїхав у Большів, милю відти, „къ куромъ” (Іпат. c. 319).

²³) Порівняти з тим слово про нічну молитву — у Пономарьова Памятники III ч. 23.

²⁴) Житіє Теодосія л. 26.

²⁵) Іпат. c. 343.

²⁶) Текст в т. І c. 225, там і иньші звістки.

²⁷) Сей епізод містить ся в слові про милостиню, звістнім в кількох копіях, уже від XIII в.; його початок скорочений з псевдо-Злостоустового слова про страшний суд (Монфокон X. 831, spuria), як виказав я в своїй історії Київщини (c. 401); образ житя богача, вставлений в евангельську притчу про богатого й Лазаря, має богато варіантів; се в усякім разї показує, що сей образок, як би навіть не був руський що до свого початку, зміняв ся під впливом вражінь дїйсного руського житя. Видане слово у Срезневского СвЂдЂнія о малоизв. памятниках LXXVIII.

²⁸) Вид. Срезневского c. 45.

²⁹) Іпат. c. 601.

³⁰) Іпат. c. 541.

³¹) Житиє Теодосія л. 7.

³²) Сказанія о БорисЂ и ГлЂбЂ 50, Іпат. c. 528.

³³) Перша діадема знайдена в Київі, 1889, в д. Гребеновского — видана у Кондакова Русскіе клады І таб. VIII, друга коло Сахнівки (Дївичгора) в р. 1900 — Археол. лЂтоп. Юж. Россіи 1901 і Ханенка Древности ПриднЂпровья V табл. 33.

³⁴) Археол. лЂтоп. Ю. Р. 1904 c. 106.

³⁵) Золоті низані бляшки — нпр. Київ, 1877, з дому Лїскова — Толстой і Кондаков V. 112, Рус. клади І табл. XV; 1880, Житомир. ул. Р. Клады І табл. II; 1887, Михайлів, мон. — ib. табл. VI і VII Сахнівка — Ханенко V табл. XXIX.

³⁶) Гезе — Роскопки у гор. Очаковъ (Арх. л. Ю. Р. 1904).

³⁷) Русскіе клады І c. 195 і далї; Толстой і Кондаков V c. 108 і далї, також 137-143; Бобринскій І таб. XX і II таб. XX; Кол. Тарновского таб.II; Ханенко V табл. XIX-XXIV; Молотівський скарб — Записки Н. т. ім. Ш. т. XXV: нахідки Старявська й Збручська в інст. Осолиньских (муз. Любомирских, катальоґ c. 21 — хибно назване naglownik'ом).