Сватання на Гончарівці

Тымиш.

Так-таки, так.

Алексий и Уляна.

Як станемо усі любитись,За що нам буде вже сваритись?

Все

Як станемо усі любитись,За що нам буде вже сваритись?

Скорик.

В паходах всюди пабував,Каких земель не павидав!Так знаю всьо, і вот порада:Вперьод всево так треба-надаУвесь народ ва фрунт паставіть,Меня фельтфебелем наставіть.«Муницу бережиАль пряжку падв'яжи».Кагда ж суд'ям тут брать взятки?І лекарям народ морить?Кагда матать нам без аглядки?На зло не будет часу, вірно.Чуть што не так, каманда «смірно»!І фуктель паказал їм бравой,І «с места марш все: левой, правой!»І в ногу будуть все хадіть,Кагда ж тут ссори завадіть?А што, тавариш, как?

Тимиш.

Так-таки, так.

Скорик.

Ах, матушка, воєнна служба!В тебе адной любов і дружба!

Все.

Ах, матушка, воєнна служба!В тебе одной любов і дружба!

Стецько (перед тем возвратившийся).

Ось і я до вас вернувся,Ось і я вже схаменувся;І женитися не буду,Ні довіку, ні до суду.Своїм дітям закажу:Не казітесь, не женітесь.Так і батькові скажу:А чому він оженився?Я б без нього народився.Всяк про щастя все питає,А того ніхто не знає,Що тогді б прийшло добро,Якби не женивсь ніхто.А що, Тиміше, як?

Тымиш. Так-таки, так.

Хор.

Стецько.

От тогді б прийшло добро,Якби не женивсь ніхто.

Все.

От і згинуло б добро,Якби не женивсь ніхто.

Тымиш.

Гай-гай, товкуєте об чім!Тогді добро ми будем знати,Як що-небудь не так зовсім,-А нам не спорить, а казати:Та так-таки, так.Хоч луплять волость писарі;Жінки у гречку знай все скачуть,В горілку воду шинкаріЗнай ллють; та що робить? всі кажуть:Та так-таки, так.Багатий дметься, мов шкурат,І часом бреше, пальці знати!Сам бачиш! – він чортяці брат,Не треба спорить, а казати:Та так-таки, так.

(К зрителям.)

А що, чи можна вас спитать?Чи сватанням вам не остили?Як нічого про те сказать;Плесніть, панове мої милі!Оттак, оттак!

ФИНАЛ

Все.

Поки добра на світі ждати,Так нам оттут хіба дрімати?Ану! почнем лишень гуляти!Горілка є, музика гра.Дівчата! Нуте танцьовати!Трара-рара, трара-рара.

Загальні танци.