Тiм Талер, або Проданий смiх (на украинском языке)
Шрифт:
Тiм кивнув головою трохи розгублено. Однак слухав дуже уважно.
– Звiсно, цю здатнiсть я дам тобi не задарма. Така здатнiсть, сам розумiєш, має велику цiну!
Тiм знову кивнув головою. Тодi збуджено спитав:
– А що ж ви за неї хочете?
Хвилинку незнайомець замислено дивився на Тiма, певне, вагаючись.
– Що... я... за... неї... хо-чу, пи-та-єш?
– промовив вiн нарештi, розтягуючи слова, мов гумку-жуйку. Та потiм вони посипались йому з рота так швидко, що годi було й добрати: Яхочущобтивiддавменiзанеїсвiйсмiх!
Вiн, мабуть, i сам помiтив, що говорить
– Я хочу, щоб ти вiддав менi за неї свiй смiх!
– Оце й усе?
– спитав Тiм смiючись. Але в ту мить вiн помiтив, як чудно, майже сумно дивляться на нього карi незнайомцевi очi, й Тiмiв смiх урвався навiть без звичайного "iк!" на кiнцi.
– Ну, то як?
– спитав картатий.
– Згода?
Тiм опустив погляд i побачив перед собою марципани на блюдечку. Йому згадалася панi Бебер, борг, що вiн обiцяв заплатити, тодi спало на думку, скiльки всякої всячини можна купити, маючи багато грошей. I вiн сказав:
– Коли це насправдi, то я згоден.
– От i добре. В такому разi треба пiдписати угоду, - Картатий пан витяг iз кишенi якийсь папiр, розгорнув його й поклав на столi перед Тiмом.
– Прочитай уважно!
Тiм почав читати:
"1. Цю угоду укладено мiж паном Т. Трочем з одного боку й паном Тiмом Талером з другого боку " "... 19.. року в мiстi... й пiдписано в двох однакових примiрниках обома сторонами".
– Якими це сторонами?
– спитав Тiм.
– Це так в угодах називаються особи, що тi угоди мiж собою укладають.
– А...
– I Тiм почав читати далi:
"2. Пан Тiм Талер згiдно з цiєю угодою передає пановi Т. Трочевi свiй смiх у цiлковите й необмежене розпорядження".
Прочитавши вдруге слова "пан Тiм Талер", хлопець здався собi майже дорослим. Вiн ладен був пiдписати угоду задля самих цих трьох слiв. Вiн i гадки не мав, як має змiнити все його життя оцей коротенький другий пункт угоди.
Далi в нiй стояло:
"3. На оплату вищезазначеного смiху пан Т. Троч зобов'язується дбати про те, щоб пан Тiм Талер вигравав будь-який заклад чи то заставу. Цей пункт чинний без жодного обмеження".
Тiмове серце забилося дужче. Вiн читав далi:
"4. Обидвi сторони зобов'язуються тримати цю угоду в цiлковитiй таємницi".
Тiм кивнув головою, не пiдводячи очей.
"5. У тому разi, коли одна зi сторiн повiдомить про цю угоду якусь третю особу чи осiб i таким чином порушить установлене пунктом 4 зобов'язання, друга сторона залишає за собою здатнiсть вiдповiдно: а) смiятися або ж 6) вигравати заклади, тим часом як винна сторона цю здатнiсть а) смiятися або ж б) вигравати заклади втрачає цiлковито".
– Оцього я не втямлю, - промовив Тiм, наморщивши лоба.
Пан Т. Троч - тепер ми нарештi знаємо, як його звуть, - пояснив йому:
– Розумiєш, Тiме, коли ти порушиш обiцянку мовчати й розкажеш кому-небудь про цю угоду, то вже не могтимеш вигравати заклади, але й смiху свого назад не одержиш. Коли ж про неї пробалакаюсь я, то ти одержиш свiй смiх назад, проте виграватимеш заклади й далi.
– Тепер зрозумiв, - вiдказав Тiм.
– Це означає: мовчи, то будеш багатий, тiльки не смiятимешся. А пробалакаєшся - будеш бiдний i однаково
– Атож. Ну, читай далi.
I Тiм прочитав далi:
"6. У тому випадку, коли пан Тiм Талер програє який-небудь заклад, пан Т. Троч зобов'язується повернути пановi Тiмовi Талеровi його смiх. Однак у такому разi пан Тiм Талер надалi втратить здатнiсть вигравати заклади".
– Це означає...
– хотiв був пояснити пан Троч. Але Тiм уже зрозумiв усе сам:
– Знаю, знаю! Коли я програю який-небудь заклад, то дiстану свiй смiх назад, але закладiв бiльше не виграватиму.
– I швидко перебiг очима останнiй пункт:
"7. Ця угода набуває чинностi з того моменту, коли обидвi сторони поставлять свої пiдписи пiд обома її примiрниками.
Мiсто... " "... 19.. року"
Панiв Тронiв пiдпис уже стояв лiворуч. Подумавши трохи, Тiм вирiшив, що угода цiлком законна. Вiн вийняв iз кишенi недогризок олiвця й хотiв був пiдписати, та пан Троч зупинив його.
– Це треба пiдписувати чорнилом, - i вiн подав Тiмовi свою авторучку.
На вигляд та ручка була з чистого золота, а на дотик якась химерно теплувата, наче наповнена теплою водою. Та хлопець не помiтив нi золота, нi тiєї теплоти. Вiн уже думав тiльки про своє багатство, а тому не вагаючись пiдписав обидва папери. Чорнило в ручцi виявилося червоне.
Тiльки-но Тiм пiдписав угоду, як пан Троч вельми приємно засмiявся й сказав: "Щиро дякую". Тiм вiдказав: "Будь ласка!" - i теж спробував засмiятись, але не спромiгся навiть усмiхнутися. Губи його мимохiть стислися, й рот зробився тоненькою рискою, наче бритвою прорiзаний.
Пан Троч узяв один примiрник угоди, згорнув його й сховав у внутрiшню кишеню пiджака. А другий простяг Тiмовi зi словами:
– Сховай як слiд! Коли через твоє недбальство ця угода попадеться комусь на очi, це означатиме, що ти не дотримав таємницi. I з того може вийти велика бiда для тебе!
Тiм кивнув головою, також згорнув свiй примiрник i заховав у кашкет, пiд надпороту з одного боку пiдшивку.
Потiм картатий пан поклав перед ним на столi двi монети по п'ять марок i сказав:
– Оце буде пiдвалина твого багатства!
I знову засмiявся Тiмовим смiхом. Але враз чогось дуже заквапився, покликав офiцiантку, заплатив, пiдвiвся, кинув: "Ну, щасти тобi, хлопче", - i пiшов.
Тiмовi довелось поспiшати на iподром, бо от-от мали вже початися останнi перегони. Вiн пiдбiг до каси, взяв квитка й не довго думаючи поставив грошi на кобилу Маврiцiю-другу. Коли угода, що лежить у нього в кашкетi, дiйсна, то ця кобила має виграти перегони.
I Маврiцiя-друга виграла.
Тiм, що цього разу поставив десять марок, одержав кiлька сотень. Озираючись, чи нiхто не дивиться, вiн сховав грошi в лiву внутрiшню кишеню курточки й швиденько подався з iподрому.
П'ятий аркуш
ДОПИТ УВЕЧЕРI
Аж вийшовши за браму, Тiм знов обережно помацав кишеню, де лежали вигранi грошi. Цупкий папiр залопотiв, i в Тiма шалено закалатало серце. Вiн, Тiм Талер, - багата людина! Вiн може поставити надгробок татовi. Вiн може заплатити борг панi Бебер. Вiн може щось купити мачусi й Ервiновi, а собi, коли схоче, придбає самокат. На гумових шинах, iз сиреною!