Украі?нські народні пісні
Шрифт:
І на сіно посушили -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була,
Чи я в полі не зерниста була?
Взяли ж мене та й пожали
І в снопики пов’язали -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була,
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали -
Така доля моя!
Гірка доля
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки - повсихали,
Були кращі - повмирали.
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чом ти не прийшов?
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу - перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов? (3)
Чом, чом не прийшов
Чом, чом не прийшов,
Як ще місяць не зійшов,-
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Прийди, милий, прехороший,
Скинь чоботи, прийди босий,
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Чом, чом не прийшов,
Як я говорила,-
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
Чорна рілля ізорана
Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена
І кров’ю сполощена, гей, гей!
І кров’ю сполощена.
Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить жовнір на могилі, гей, гей!
Лежить жовнір на могилі.
Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.
А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко
вкрити, гей, гей!Китайкою личко вкрити.
Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
Чорні очка, як терен
"Чорні очка, чорні очка, як терен,
Чорні очка, як терен, як терен, як терен.
Коли ми ся поберем, поберем?"
"Поберемся, поберемся в неділю,
Поберемся в неділю, в неділю, в неділю,
Маю в Бога надію, надію".
"Куди ж мене, куди ж мене поведеш?
Куди ж мене поведеш, поведеш, поведеш,
Коли хати не маєш, не маєш?"
"Поведу тя, поведу тя в чужую,
Поведу тя в чужую, в чужую, в чужую,
Поки свою збудую, збудую".
"Постав хату, постав хату з лободи,
Постав хату з лободи, з лободи, з лободи,
А в чужую не веди, не веди!
Чужа хата, чужа хата такая,
Чужа хата такая, такая, такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Хоч не лає, хоч не лає, та бурчить,
Хоч не лає, та бурчить, та бурчить, та бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить".
Чорноморець, матінко, чорноморець
"Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босую на морозець. (2)
Вивів мене босую та й питає:
"Чи є мороз, дівчино, чи немає?" (2)
"Ой нема морозоньку, тільки роса,
А я з чорноморчиком стою боса". (2)
Ой став вітер буйненький повівати,
Ой став мене чорноморець підмовляти. (2)
"Ходи, ходи, дівчино, ходи з нами,
Дамо тобі сірмяжину із стрічками. (2)
Дамо тобі черевички з підківками,
Дамо тобі ще й віночок із квітками". (2)
Дурна була, матінко, послухала,
Сіла з чорноморчиком, поїхала. (2)
Я ж думала жить буду, панувати,
А теперка довелося бідувати. (2)
А тепер доводиться горювати,
На чужії нивочці жито жати. (2)
На чужії нивочці жито жала,
Малесенькі снопики пов’язала. (2)
Чумарочка рябесенька
Чумарочка рябесенька,
Пригортає злегесенька...
Отой мене пече-ріже,
Що не люблю, в вічі лізе;
Той мене порива,
Кого люблю, та й нема!
Той мене порива,
Кого люблю, та й нема!
На тарілці два лини...
Прийди, серце, прилини!
Прийди, серце, прилини,
До серденька пригорни!
Прийди, серце, прилини,
До серденька пригорни!
Було в мене троє перснів,
Та всі й розкотились...
Було в мене три женихи,
Та всі показились.
Було в мене три женихи,
Та всі показились.
Один оженився,
Другий утопився,
А третього чорти взяли,