Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Здорова була!
Чи вже ж ти, серденько,
Мене забула?"
"Ні, не забула
І не забуду,
Любила, кохала,
Любити вік буду!"
"Дівчино-рибчино,
Серденько моє,
Якби ж ми з тобою
Жили обоє!
Жили ми з тобою,
Вік вікували,
Горенька й нуждоньки
В світі б не знали!"
"Ти б строїв хатинку,
Я б помагала,
Ти б косив соломку,
Я б загрібала!"
"Ти б шила та пряла,
Люба та мила,
Я б мотав
На мотовила!"
Дівчинонька по гриби ходила
Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила. (2)
Приблудила к зеленому дубу:
Ой тут же я ночувати буду. (2)
Я ж думала, що дуб зелененький,
А то стояв козак молоденький. (2)
І сказала: "Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю. (2)
Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж, молода, дороги не знаю". (2)
Коли б дівка дороги не знала,
То б козака гультяєм не звала. (2)
А сказала б: "Козаче-соколу,
Виведь мене з зеленого бору. (2)
Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору". (2)
Добривечір, дівчино, куди йдеш
"Добривечір, дівчино, куди йдеш? (2)
Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)
"Чи то ж би я розуму не мала, (2)
Щоб я тобі правдоньку сказала?"(2)
"Добривечір, дівчино, чия ти? (2)
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?" (2)
"Не питайся, козаченьку, чия я, (2)
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!" (2)
"Дівчинонько-серденько, куди йдеш?" (2)
Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)
"Отам моя хатонька край води, (2)
З високого дерева, з лободи. (2)
Я ж до хати сінечки приплету (2)
З високого дерева, з черету". (2)
"Тепер же я догадався, чия ти! (2)
Пусти ж мене, серденько, до хати!" (2)
"Шкода теє, голубе, затівать, (2)
Бо ти будеш ніченьку ночувать!" (2)
"Та я ж тебе, серденько, не зведу, (2)
Пожартую трішечки та й піду!" (2)
Жартувала дівчина до зорі, (2)
Поки стало видненько надворі. (2)
"Ой уставай, козаченьку, та тікай, (2)
Та на мене славоньки не пускай!" (2)
Дощик, дощик
Дощик, дощик
Крапає дрібненько...
Я ж думала, я ж думала -
Запорожець, ненько!
Я ж думала, я ж думала -
Запорожець, ненько!
Коли б знала, коли б знала,
Відкіль виглядати,
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
Аж він іде, аж він іде,
Ступає дрібненько,
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
Дощик, дощик
Аж із стріхи капотить...
Розсердився мій миленький,
Аж
ногами тупотить.Розсердився мій миленький,
Аж ногами тупотить.
Розсердився, розгнівився
Мій милий на мене,
А як гляне - серце в’яне
І в його, і в мене!
А як гляне - серце в’яне
І в його, і в мене!
Е-е, коточок
Е-е, коточок
Украв в баби клубочок
Та поніс поза ліс
Та й до Галі приніс.
Стала його Галя бити:
– Ой не вчися, котку, красти,
А вчися робити,
Черевички шити.
Е, спать, люлі.
Женчичок-бренчичок
Женчичок-бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Ой до схід сонечка женчик схопивсь,
Росою чистою женчик умивсь.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Зелене житечко в полі він жав,
Зранку до вечора не спочивав.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Ой по ланочку він весь день ходив,
Грудою гострою ніжку набив.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Хоч стерня колеться, ніжка болить,-
Спати не хочеться - гулять кортить.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
"Любий мій женчику, візьми мене:
Ніжка загоїться, біль той пройде!
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Женчику-бренчику, забудь за ніженьку,
Візьми дівчину, вибирай дружину!"
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
За городом качки пливуть
За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
– Ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.
– Ой хоч чула, хоч не чула -
Не обзивалася,
Темна нічка-петрівочка -
Вийти боялася.