В космiчнiй безвiстi (на украинском языке)

Софi в замiшаннi опустила очi.

– I ви довiряєтесь менi? Керманич поглянув на неї пильнiше:

– А чому б не довiритись? Ви заслужили цiлковите довiр'я.

Софi помовчала, потiм тихо сказала:

– Менi їх шкода... В цьому немає нiякої логiки, але... Пропустiть i мене через Лабораторiю. Бо те почуття... Я пiду з Уїлфулом...

Керманич зiтхнув. Нiяк не вдається створити iдеальних бiороботiв. Гадав, що Софi стане взiрцем, а виходить - i в неї аномалiя.

– Ну, що ж... Тодi з вас i почнемо.
– Вiн торкнувся кнопки, i в стiнi зачорнiв отвiр.
– Iдiть, Софi!

Старша операторка ледь помiтно здригнулась i покрокувала до тiєї пащi.

– Прощай, Софi...
– прошепотiв Керманич.