Біблія /Библия

16 Зупинилась тодї вода, що текла згори, і стояла як мур аж до міста Адаму, та аж до Сартана; та ж вода, що ішла у низ до степового моря, до Соленого моря, стекла зовсїм:

17 І народ переходив навпроти Ерихона; сьвященники ж, що несли скриню закону Господнього, стояли зупинившись на суші посеред Йорданї, тим часом, як усї сини Ізрайлеві переходили по сухому дну, покіль увесь народ перейшов через Йордань.

Iсус Навин 4

1 Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові:

2 Возьми із народу дванайцять чоловіка, по чоловікові з кожного поколїння,

3 І повелїть їм: Возьміте звідтіля, з посеред Йорданї, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесїть їх із собою тай покладїте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч.

4 І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного поколїння,

5 І повелїв їм Йозей: Ідїть перед ковчега Господа, Бога вашого, на серед Йорданї, та возьми кожен з вас по каменню на плечі, по лїчбі поколїнь синів Ізрайлевих,

6 Щоб були вони у вас повсячасним зваменнєм; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се каміннє в вас?

7 Ви відказувати мете їм: Се про те, що вода Йорданьська перестала текти перед скринею закону Господнього, як вона переходила через Йордань. Вода Йорданьська перестала текти; так і мусить се каміннє бути синам Ізрайлевим памятником на всї вічні часи.

8 І вчинили сини Ізраїля так, як повелїв їм Йозей, і взяли дванайцять каменів зпосеред Йорданї, як Господь велїв Йозейові, по лїчбі поколїнь Ізрайлевих, і перенесли їх із собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там.

9 А Йозуа поставив посеред Йорданї дванайцять каменів на тому місцї, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день.

10 Сьвященники же, ті, що несли ковчега, стояли посеред Йорданї, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, згідно з усїм, що заповідав Мойсей Йозейові, і покіль нарід сквапно переходив.

11 Як же попереходили всї люде, перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу.

12 А Рубенїї, Гадїї і пів поколїння Манассієвого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як заповідав їм Мойсей.

13 Силою до сорока тисяч збройного люду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи.

14 Того дня звеличив Господь Йозея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея, поки було віку його.

15 І сказав Господь Йозейові:

16 Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йорданї.

17 І повелїв Йозей сьвященникам кажучи: Вийдїть із Йорданї!

18 І як повиходили з Йорданї сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежнє місце, та й зайняла всюди береги, як перше.

19 Нарід же повиходив із Йорданї десятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній сторонї від Ерихону.

20 Ті ж дванайцять каменнів, що взяли вони з Йорданї, поставив Йозей в Галгалї,

21 І сказав до синів Ізраїля так: Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за каміннє?

22 То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут через Йордань сухоніж,

23 Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли,

24 Щоб усї народи на землї знали, що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку.

Iсус Навин 5

1 Як же всї царі Аморійські по тім боцї Йорданї на заходї, і всї царі Канаанські, що жили понад морем, почули, що Господь висушив Йорданську воду перед синами Ізрайлевими, докіль вони перейшли, так удались вони в тугу і не стало в них духа проти синів Ізрайлевих.

2 Того часу повелїв Господь Йозейові: Пороби собі камяні ножі, та й почни обрізувати синів Ізрайлевих!

3 І поробив собі Ісус камяні ножі та й пообрізував синів Ізраїля на підгіррі Відрізків.

4 І ось про що Йозуа пообрізував: Усї люде, що вийшли з Египту, скілько було їх мужого полу, увесь військовий люд, повмірали в дорозї на пустинї після того, як вийшли з Египту.

5 Всї ж ті, що вийшли, були обрізані; усїх же, которі породились у пустинї в дорозї з того часу, як вийшли вони з Египту, не обрізувано;

6 Бо сорок років Ізрайлитяне блукали в пустинї, покіль усї мужі спосібні до війни, що вийшли з Египту, вимерли, тому що не слухали вони слів Господнїх; а Господь клявсь їм, що не побачать землї, котору з клятьбою обіцяв батькам їх, надїлити їм землю текучу молоком та медом;

7 Та на їх місце поставив сини їх; сих Йозей й пообрізував; бо вони були не обрізувані, тим що в дорозї їх не обрізувано.

8 Як же пообрізувано всїх до одного, пробували вони на свойму місцї в таборі, аж покіль повигоювались.

9 І сказав Господь Йозейові: Сьогоднї зняв я з вас сором Египецький. Тим і проложено прізвище тому місцю Галгал (сьміховище) по сей день.

10 І оставали сини Ізрайлеві в Галгалї, тай сьвяткували паску на чотирнайцятий день місяця ввечорі там на степах Ерихонських.

11 І їли вони на другий день паски неквашений хлїб та пражене зерно із уроджаю тієї землї того ж самого дня.

12 На другий же день перестала падати манна, як вони стали їсти хлїб з уроджаю тамешної землї; і не було більш манни у синів Ізрайлевих. Оце ж харчувались вони вже в тім роцї з уроджаю Канаан землї.

13 Як стояв же Йозуа під Ерихоном, зняв він раз очі та й бачить, що стоїть навпроти його чоловік із голим мечем у руцї. І приступив до нього Ісус та й питає: Чи ти наш, чи з ворогів наших?

14 А той відказав: Нї, я гетьман війська Господнього, і прийшов тепер сюди. І впав Йозуа на лице своє та й поклонивсь йому; тодї питає в його: Пане, що ж повелиш ти слузї свойму?

15 Рече тодї гетьман війська Господнього до Йозея: Іззуй обуву твою з ніг твоїх, бо місце, де стоїш, сьвяте. І вчинив так Йозуа.

Iсус Навин 6

1 У Ерихонї ворота були зачинені, а зачинивсь він зі страху перед синами Ізраїля, так що нїкому не можна було виходити й увіходити.

2 І сказав Господь Йозейові: Подам тепер тобі на поталу Ерихон вкупі з його царем і військовими мужами.