Біблія /Библия
Шрифт:
4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають народ мій, наче б вони хлїб їли? Господа вони не призивають.
5 Тодї злякались вони, хоч страху не було; Бог бо розсипле костї того, хто став облогом проти тебе. Ти осоромив їх. Бог бо відкинув їх.
6 Ой, коли б прийшло спасеннє Ізраїлеві із Сиона! Коли Господь поверне народ свій з неволї, возрадується Яков і возвеселиться Ізраїль.
Псалтир 54
1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давида, коли прийшли Зифеї і сказали Саулові: Чи Давид не сховався між нами? Б оже,
2 Боже, почуй молитву мою, вислухай слова уст моїх!
3 Бо чужі піднялись на мене, і розбишаки чигають на життє моє; не мають вони в серцї Бога.
4 Ось, Бог мій помічник; Господь між тими, що піддержують життє моє. Він відверне лихо на ворогів моїх; по правдї твоїй знищи їх!
5 Радо принесу жертву тобі; прославлю імя твоє, Господи; благе бо є.
6 Він бо вибавив мене з усякої біди; і на помсту ворогам моїм дивляться очі мої.
Псалтир 55
1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
2 Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
3 Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
4 Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
5 Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
6 І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.
7 Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
8 Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
9 Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
10 День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11 Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12 Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13 А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14 З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15 Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16 Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17 Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18 Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19 Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20 Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21 Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
22 Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
23 А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Псалтир 56
1 Проводиреві хора: після "Голубка
з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3 В день страху мого я вповаю на тебе!
4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13 Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?
Псалтир 57
1 Проводиреві хора: "Не пропадеш." Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. П омилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.
2 До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.
3 Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.
4 Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби - ратища і стріли, а язик їх меч гострий.
5 Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!
6 Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.
7 Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.
8 Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.
9 Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.
10 Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.
11 Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!
Псалтир 58
1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Давидова памятна пісня. Ч и справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?
2 Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.
3 Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.
4 Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,
5 Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.
6 Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.
7 Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!