Біблія /Библия
Шрифт:
6 І се любов, щоб ми ходили по заповідям Його. Се заповідь, яко ж ви чули від почину, щоб у нїй ходили.
7 Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.
8 Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.
9 Кожен, хто переступає, а не пробуває в науцї Христовій, не має Бога; хто пробуває в науцї Христовій, сей має і Отця і Сина.
10 Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте його у хату, і не витайте його;
11 хто
12 Маючи много вам писати, не схотїв на папері і чернилом, а надїюсь прийти до вас, і устами з вами говорити, щоб благодать ваша була повна.
13 Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.
3-е Iвана 1
1 Старець - Гайові любому, котрого люблю істино.
2 Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.
3 Вельми бо зрадїв я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.
4 Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять.
5 Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх,
6 котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.
7 Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган;
8 тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.
9 Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.
10 Тим, коли прийду, згадаю про його дїла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.
11 Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.
12 Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.
13 Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати;
14 надїю ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.
15 Впокій тобі. Витають тебе други. Витай другів по імени.
Юда 1
1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, - покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим:
2 милость вам і впокій і любов нехай умножить ся.
3 Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасеннє, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.
4 Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.
5 Приганути ж хочу вам, котрі загально се знаєте, що Господь, хоч спас нарід із землї Єгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували.
6 І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.
7 Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені
яко приклад;8 так і сї сновиди опоганюють тїло, начальством же гордують, а на власть хулять.
9 Михаіл же Архангел, коли, змагаючись з дияволом, говорив про Мойсейове тїло, не поважив ся піднести проти нього суду докоряючого, а сказав: Нехай Господь загрозить тобі:
10 Сї ж, чого не розуміють, хулять; що ж по природї, як безсловесні зьвірі, розуміють, у сьому поганять себе.
11 Горе їм, бо пійшли вони дорогою Каіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунтї як Корей.
12 Се погань (на вечерях) милостинї вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двічи умерші, викорінені;
13 люті филї морські, що пінять ся своїм соромом, блукаючі звізди, котрим чорна темрява на віки хоронить ся.
14 Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, глаголючи: "Ось, ійде Господь із тисячами сьвятих своїх,
15 зробити суд над усїма, і докорити між ними усїх безбожних, за всї дїла безбожностї їх, що безбожно накоїли, і за всї жорстокостї, що говорили проти Нього грішники безбожні."
16 Се миркачі, докорителї, що ходять по хотїнню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи.
17 Ви ж, любі, згадуйте слова, проречені від апостолів Господа нашого Ісуса Христа;
18 бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя.
19 Се ті, що відлучають ся (від єдности віри,) тїлесні, що не мають Духа.
20 Ви ж, любі, найсьвятїщою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся,
21 і себе в любові Божій хоронїть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічнього.
22 Також инших милуйте, розсуджуючи;
23 инших же страхом спасайте, вихоплюючи з огня, ненавидячи ще й одежу, од тїла опоганену.
24 Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радостї,
25 єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і величчє, держава і власть, тепер і по всї віки. Амінь.
До римлян 1
1 Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2 (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
3 про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
4 обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5 (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6 між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
7 Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8 Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9 Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,