Біблія /Библия
Шрифт:
6 та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через котрого усе (стало ся), і ми через Него.
7 Нї, не у всїх знаннє; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувши недужою, сквернить ся.
8 Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.
9 Гледїть же, щоб нїколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим.
10 Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидиш у ідолському храмі, то чи совість
11 І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.
12 Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.
13 Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.
1-е до коринтян 9
1 Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?
2 Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.
3 Оце моя відповідь тим, хто судить мене.
4 Хиба ми не маємо власти їсти і пити?
5 Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?
6 Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити?
7 Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?
8 Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон?
9 Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?
10 чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надїї мусить ратай орати, і хто молотите , (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання.
11 Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тїлесне ваше жати мем?
12 коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як небудь благовістя Христового.
13 Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.
14 Так і Господь повелїв тим, хто проповідує благовістє, з благовістя жити.
15 Я ж нїчим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче менї вмерти, нїж щоб хто славу мою знївечив.
16 Коли бо благовіствую, нема менї слави, примус бо на менї лежить, і горе менї, коли не благовіствую!
17 Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18 За що ж менї нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовістє Христове, так щоб не надуживати моєї властї в благовістю.
19 Бувши бо вільний від усїх (непідневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:
20 Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;
21 беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу,
а законним Христу), щоб придбати беззаконних;22 недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.
23 Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.
24 Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.
25 Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.
26 Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повітрє (вітер) бючи.
27 А морю тїло моє і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нїкчемним.
1-е до коринтян 10
1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
3 і всї ту саму їжу духовну їли;
4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
7 Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
9 Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14 Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
15 Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23 Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25 Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.