Біблія /Библия

10 І в день радощів ваших і в празники ваші, і в новонастанню місяця вашого, трубити мете в труби при всепаленнях ваших і при ваших жертвах мирних; і се буде нагадувати вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.

11 І було на другий рік, другого місяця, на двайцятий день, що знялась у гору хмара з храмини сьвідчення.

12 І сини Ізрайлеві рушили чергою у Синайському степу; і спустилась хмара в Паран-степу.

13 І рушили табором по первий раз по слову Господньому через Мойсея.

14 І йшов наперед прапор табору синів Юди, по полкам їх; а над військом його був Нахзон Аминадабенко.

15 А над військом поколїння синів Іссахарових був Нетанеїль Зуаренко;

16 А над військом поколїння синів Зебулонових був Єлїаб Гелоненко.

17 І зложено храмину, і рушили сини Герсонові і сини Мерарієві, несучи храмину.

18 Рушив і прапор табору Рубена по полкам його, і над військом його був Єлизур Шедеуренко;

19 А над військом поколїння синів Симеонових був Селуміїл Зуришадаєнко;

20 А над військом синів поколїння Гадового був Єлеасаф Дегуйленко;

21 Рушили й Кегатїї, що несли сьвятиню; попереднї ж ставляли храмину перш нїм ті прийшли.

22 І прапор табору синів Ефраїмових рушив по полках їх, і над військом їх був Елішама Амігуденко.

23 А над військом поколїння синів Манассевих був Гамалеїль Педазуренко;

24 А над військом поколїння синів Беняминових був Абидан Гидеоненко.

25 Рушив потім прапор табору синів Данових, що був задньою сторожею усїм таборам, по полках їх, і над військом його був Ахієзер Амішадаєнко;

26 А над військом поколїння синів Ассерових був Пагіїль Окраненко;

27 А над військом поколїння синів Нафталїєвих був Агира Енаненко.

28 Такою чергою рушали сини Ізрайлеві по полках своїх; і рушили вони в дорогу.

29 І каже Мойсей Гобабові, синові Регуїла, Мидіянїя, що був тестьом Мойсейові: Ми простуємо до того місця, що про його казав Господь: Оддам його вам. Ходи з нами, і добро зробимо тобі; бо Господь обіцяв добро Ізрайлеві.

30 І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду;

31 І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима.

32 І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі.

33 І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку;

34 А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором.

35 І як піднімали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого.

36 А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля!

Числа 11

1 І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.

2 І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.

3 І назвали те врочище Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.

4 І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?

5 Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;

6 А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.

7 А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.

8 Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.

9 І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.

10 І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.

11 І промовив Мойсей до Господа: Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?

12 Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?

13 Звідки взяти менї мясива, щоб нагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!

14 Не в моготу менї одному нести люд сей; бо за важко на мене.

15 І коли так чиниш зо мною, так уже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.

16 І рече Господь Мойсейові: Склич менї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.

17 І зійду я і поговоримо там з тобою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.

18 А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.

19 Не один день їсти мете, і не два днї, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.

20 А цїлий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?

21 І сказав Мойсей: Народу, що між ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цделий місяць.

22 Хиба дрібну й буйну скотину повбивати, щоб стало для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала для них?

23 І рече Господь Мойсейові: Хиба ж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.

24 І вийшов Мойсей, і промовив до люду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка із старших народу і поставив їх навкруги намету.

25 І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.