Кассандра
Шрифт:
Андромаха
Зловіснице, бодай ти заніміла!Поліксена
Чом ти мені одразу не сказала, що горе близько? Може б, я могла затримать Гектора…Кассандра
Ох, Поліксено, я завжди чую горе, бачу горе, а показать не вмію. Я не можу сказати: тут воно або он там. Я тільки знаю, що воно вже є іПоліксене
Та й одвернула б, якби ти сьогодні сказала Гектору: не йди на бій.Андромаха
Вже ж ти це знала, - чом же не сказала?Кассандра
Хоч би й сказала, - хто б мені повірив?Андромаха
Та як же й вірити, коли ти завжди не в пору й недоладно пророкуєш?Поліксена
Віщуєш горе завжди, а чому й від кого прийде горе, не говориш.Кассандра
Бо я того не знаю, Поліксено.Андромаха
То як ми можем вірити словам?Кассандра
То не слова, я все те бачу, сестри, що говорю. Я бачу: Троя гине.Андромаха
Чому? Від кого? Хто її зруйнує? Атріди? Ахіллес?Кассандра
Не знаю, сестри. Я бачу тільки: Троя погибає, і шлюб дочки Пріама з Ахіллесом, червоним від крові троянських мужів, ганебний шлюб не врятував би Трої. Живі вино готують на весілля, мерці волають: «Крові дайте, крові!» …Ох, скільки крові чорної я бачу! І батько наш коліна обіймає катам своїх дітей… Я чую крик… ридає, плаче, скиглить, виє, виє… То наша мати!… Я пізнала голос!…Андромаха
Боги всесильні, одберіть їй мову!Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простор. Поліксена з плачем кидається в обійми Андромахи.
III
Гінекей Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють. Андромаха тче великий білий плат, обходячи навколо високі кросна.
Андромаха
(до рабинь)
Підіть на браму ви, Левке й Хрізе, іди й ти, Айтро; по черзі вертайтесь, поглянувши на бій і розпитавшись, про Гектора мені звістки приносьте.Рабині виходять.
Клімена
(стара
рабиня) Чому ти, владарко, сама не підеш? Не так би сумувала, подивившись, як твій герой воює ворогів.Андромаха
Не можу я, Клімено, я боюся іржання коней, брязкоту мечів, і куряви, і крику, а найгірше того смертельного співання стрілі Як я те чую й бачу, то здається мені, що то повстав з безодні Хаос, що ні людей нема вже, ні богів, а тільки смерть панує самовладне. А як не бачу лютої війни, то й не боюся, і тоді я вірю, що Гектора ніхто не подолає, бо він герой понад усіх героїв.Креуза
(молода рабиня)
Се правда, владарко! Щаслива жінка, що може про свойого чоловіка таку сказати правду…Кассандра
(раптом увіходить)
Правда й щастя! Як легко ти паруєш їх, Креузо!Андромаха
(з невиразним страхом)
Чого тобі, Кассандро? Ти, здається, забула вчора в мене веретено? Креузо, пошукай…Кассандра
Не треба, сестро. Не буду я ні прясти, ані ткати. Жалобні шати маю, а на покрив смертельний ти сама давно напряла, не знаю тільки, чи доткати встигнеш.Андромаха
До чого ти се кажеш? Я на ложе для Гектора новий готую плат.Кассандра
Я тільки се й кажу.Айтра
(увіходить)
Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом.Андромаха
Ох!… І що ж?!Айтра
Здається, він його перемагає.Андромаха
Та хто кого?Айтра
Наш владар Ахіллеса. На брамі Поліксена аж зомліла, побачивши, як Ахіллесу скрутно.Андромаха
От безсоромна! то вона не брата, а мірмідонця стежить?!Кассандра
Андромахо, на неї Мойра наложила руку. Не ти найнещасливіша у світі, тож не суди нещасних. Вдів багато, а межи братом вибирати й милим не часто мусить жінка.Поделиться с друзьями: