Іміджмейкер із Москви
Шрифт:
Бабай опустився в крісло і клацнув дистанційкою. На екрані розшарілий, спітнілий і розхристаний Підвальський волав у студійний мікрофон:
Дуже шкода, що ефірний час нашого рейтинг-шоу добігає кінця! Гаряча дискусія наших гостей – у самому розпалі!
Бабай захоплено спостерігав, як Симорозенко і Сливка тягали один одного за лацкани піджаків. Політичні опоненти обмінювалися взаємними на рівних:
– «Бандеровец!» – «Комуняка!», «Американская лахудра!» – «Московський покидьок!»
Позаду дискутуючих кандидатів дівиці з їхніх ескортів тягали одна одну за волосся. На трибунах божеволіли глядачі – вони гамселили
– Вот это крутизна! Профессор, я тоже хочу в это шоу!!
Іміджмейкер покрутив у руках свої забрані з ремонту напередодні золоті окуляри:
– Видите ли, Владимир Михайлович, это весьма ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЕ шоу. Господин Подвальский приглашает к себе на программу только кандидатов с высоким рейтингом…
Бабай рішуче звівся на ноги, мало не перекинувши крісло:
– Так, господин Боженко, делайте с моим рейтингом что хотите, но чтобы за неделю он у меня дорос до этого шоу!
Після спілкування з Бабаєм у кімнаті стало незвично тихо. Іміджмейкер и асистент втомлено сиділи у кріслах.
– Нестор Евграфович, только один вопрос – почему вы с господином Подвальским решили написать участникам сегодняшнего шоу именно тридцать и двадцать пять процентов? – запитав у шефа Артурчик.
Нестор Євграфович відкинувся на спинку крісла:
– Видишь ли, Артур, это очевидный психологический расчет. Если бы мы нарисовали меньшие результаты, то наш богатенький буратино мог вообразить, что на предвыборной кампании можно сэкономить. А если бы проценты у конкурентов были еще выше, то, как деловой человек, он, скорее всего, решил бы плюнуть на эти выборы. А еще, чего доброго, потребовал обратно свой аванс… Теперь же – бизнес-план одобрен, финансирование открыто, и наше выездное шоу продолжается.
Іміджмейкер, фальшиво наспівуючи «Шоу мает гоу он! Шоу мает гоу он!», дістав залишений Бабаєм конверт, погладив його, потім запустив у нього пальці і пошурхотів купюрами. Перераховувавши гроші, Нестор Євграфович дістав кілька купюр і поклав їх у менший конверт. Раптом задзеленьчав телефон – Артурчик взяв трубку:
– Киевский офис профессора Боженко… Да-да, Михаил Саркисович, конечно! Нестор Евграфович, это Господин Подвальский… – повідомив він шефові, простягаючи трубку. Іміджмейкер весело привітався:
– Да, Мишенька, здравствуй!… Конечно, смотрел! Ты, как всегда, великолепен! Наши кролики, надеюсь, ничего не заподозрили?… Дрались по-настоящему?! Ха-ха!… Что-о?!. Возмущались, почему такой низкий рейтинг – тридцать и двадцать пять?! Да потому, что даже мне умножать больше, чем на три, не позволяет совесть! Так, Миша, а теперь по делу. Расклад существенно изменился. Да-да, последние опросы и еще более достоверные рейтинги… Конечно-конечно, все, как обычно. Мой ассистент сейчас занесет самые свежие цифры…
З цими словами Нестор Євграфович вручив Артурчикові менший конверт. Асистент мовчки взяв його і, одягнувши дублянку, вийшов з номера.
Частина 4
Нестор
Євграфович і Артурчик сиділи у своєму номері, пили каву з коньяком і дивилися телевізор. За вікном – як і тиждень тому – падав лапатий сніг. Втім, лютнева погода аніскільки не впливала на гарячу діяльність політтехнологів. Іміджмейкер з асистентом переглядали чергове рейтинг-шоу, що розгорталося у великій телевізійній студії з переповненими глядачами трибунами. На подіумі у світлі прожекторів, здійнявши руки у вітанні, розкланювався ведучий – Михайло Підвальський, цього разу вбраний у жовто-золотистий фрак, розписаний доларовими логотипами, і з пофарбованим у жовтий колір волоссям. Оркестр грав бравурний марш.– Шановні телеглядачі! В ефірі передвиборне рейтинг-шоу Михайла Підвальського! – розпочав програму зірковий ведучий. Зал вибухнув оплесками та вигуками. Оркестр почав грати туш, і на сцену вийшли традиційні грайливі дівиці в бікіні. Підвальський одразу ж, викаблучуючись і жестикулюючи, узявся до суті:
– Вир політичних пристрастей нестримно затягує все більше і більше нещодавно мирних обивателів нашого міста! Відбуваються мітинги, демонстрації, агітконцерти! І на все це передвиборне божевілля буквально з кожного плоту незворушно дивляться шляхетні лики потенційних обранців.
Найзапекліша боротьба розгорнулась у Центральному виборчому окрузі. Центр політичних досліджень нашого шоу провів чергове опитування суспільної думки. Результат посоромив липові рейтинги продажних соціологів! Всупереч очікуванням так званих експертів, уперед вирвався відомий представник ділового світу – Володимир Михайлович Бабай, голова правління «Бабай-банка», президент корпорації «Бабай-газ» і власник мережі магазинів дитячого харчування «Бабай-бэби»! Він обійшов і лівого кандидата – товариша Симорозенка і правого – пана Сливку – цих вже обридлих усім за десять років Монтеккі і Капулетті наших політичних підмостків! Отже, ваші оплески нинішньому лідеру перегонів! Гостя – у студію!
Під мелодію пісні «Владимирский централ» дві дівиці у смугастих купальниках та касирських налокітниках вивели у світло прожекторів Бабая, тримаючи над його головою табличку з написом «33%». Ведучий, театрально вказуючи на відсотки, пафосно вів далі:
– Отже, друзі, дозвольте вам представити…
– Подожди, начальник! – безцеремонно перервав Бабай Підвальского, виймаючи гаманець. Оркестр миттєво зметикував, чого від нього очікують, і вибухнув потужним вокалом:
«К нам приехал наш любимыйВладимир Михалыч до-о-рогой!!»Іміджмейкер клацнув пультом дистанційки, екран згас. Асистент першим висловив своє враження від щойно переглянутого фрагменту:
– Мне кажется, за такие деньги Михал Саркисович мог бы сказать, что Бабай не просто лидирует, а лидирует с большим отрывом.
– Что ты, Артурчик, ни в коем случае! – поблажливо посміхаючись, заперечив шеф. – Моя профессиональная интуиция подсказывает, что отрыв не столь уж велик, тем более, что конкуренты прямо сегодня начнут интенсивно его сокращать…