Мисливці на снігу. Вірші і поеми
Шрифт:
VI
палає неба край світає і діти прокидаються на площі цей неможливий холод шелестить пожовкле листя сяють очі мерзнуть ноги орда була несамовита юрба
15
«…He that loveth not his brother abideth in death…»: «Хто не любить свого брата, той у смерті пробуває» (1 Посл. Івана, 3.14).
VII
ворона сіла на горіх чудовий кадр — а не для всіх ворона кряче у церкві дзвони б’ють-гудуть до церкви каятись ідуть а Дисней плаче: laterna magica усі деталі пов’язала тому не дивно що там де був колись вівтар тепер Конфуція нектар у серце плине а те що називали «гріх» тепер постало як горіх і сум ворони тому нехай усіх-усіх нас ж е н ь боронить тому нехай тому нехай ворони крячуть тому нехай тому нехай весь Лондон плаче тому не х… тому не х… і місіс Татчер тому наплюй тому наплюй на біль собачий «Ши цзін» «Лі цзі» «Шу цзін» «І цзін» «Чунь цю» і «Cantos» земля приватна і «Rock Drill» безплідний етос три панни Інни їх серця переобтяжені добою чекай а к'aтарсис? а він перед тобою 1990–1991
Поделиться с друзьями: