Не вбивай

пірнач— холодна зброя у формі металевої головки з виступами; вид булави. У козацькому війську була знаком влади полковника.

піяти— кукурікати

плютон(польськ.) — чота; взвод

плястер— пластир

поверше— горішня частина будівлі

позапрятувати— прибрати

покоєвий— покойовий; лакей. Гетьманські покоєві були заведені у батуринській резиденції за прикладом польського двору. Їм доручалися важливі дипломатичні місії.

ПокотилоЯків — сердюцький полковник, який мужньо захищав гетьманську резиденцію. Його полк майже увесь загинув під час героїчної оборони Батурина. Полковник з кількома старшинами вимушено здався після Полтавської битви і довгий час перебував під арештом. 1772 р. його заслали в Архангельськ. Покотило Григорій разом із матір'ю і братом був привезений з Криму як бранець. Мати охрестилася і вийшла заміж за Якова Покотила, який дав синам освіту. Григорій, здогадно, навчався у Києво-Могилянській академії. Потрапив до складу гетьманських канцеляристів. І. Мазепа доручав йому ведення фінансових справ. У Бандерах козацькі старшини вважали, що він загинув під час відступу — втечі І. Мазепи. Але він вчинив, як його вітчим, і був засланий у Сибір.

поличник— ляпас, удар по щоці або шиї долонею

політати— падати (про сніг), пролітати

політично(поводитись) — тут: уміло і тонко, згідно з правилами етикету

полк козацький— військова одиниця українського козацтва кінця XVI–XVIII ст., від середини XVII ст. також адміністративно-територіальна одиниця Козацької держави. Поділявся на сотні; після Зборівського договору 1649 Військо Запорозьке налічувало 16 п. к. Козацький полковий устрій у Правобережній Україні ліквідовано 1714, у Слобідській Україні 1765, у колишній Гетьманщині на початку 1780-их.

полоса(рос.) — смуга

полумінь— полум'я

Понтій Пилат[Pontius Pilatus] — римський прокуратор Юдеї в 26–36 н. е. Правління жорстокого і підступного П. П. ознаменувалося насильствами і стратами. Податковий і політичний гніт, провокаційні дії П. П., що ображали релігійні вірування і звичаї юдеїв, викликали масові народні виступи, які нещадно придушувалися. За Йосифом Флавієм П. П. присудив до розп'яття Ісуса Христа. У Євангелії сказано, що П. П. при цьому «взяв води й умив руки перед народом», використавши стародавній юдейський звичай, що символізував невинність у пролитті крові (звідси вислів «умити руки»). Після скарги самаритян на криваву розправу, учинену над ними П. П., у 36 римський легат у Сирії Вітеллій відсторонив його від посади і відправив у Рим. Подальша доля П. П. невідома. За Євсевієм Кесарійським (4 ст.), П. П. заподіяв собі смерть; за іншими джерелами, П. П. страчений Нероном.

ПонятовскийСтаніслав (1676–1762 р.) — граф, генерал-майор артилерії польської служби; у 1709 резидент Станіслава Лєщинського при Карлі XII.

пообтулюваний— обгорнений

пописатися— зробити щось з успіхом; здобути визнання в чомусь

попід сили братися— боротися

пороти(рос.) — шмагати, сікти (різкою, прутом тощо)

постав— сувій, штука (тканини)

постулат— вимога

почетвертувати— стратити четвертуванням (розсіченням на чотири частини або послідовним відтинанням рук, ніг, голови

почот[почет, свита] — особи, що супроводжують поважну особу

поштуркувати— бити короткими, несильними ударами

правосильний— тут: остаточний

президія— тут: столиця

прелесті(рос.) — тут: принади (прельщать)

преісподня— пекло

прибічний(офіцер) — ад'ютант

приличний(рос.) — пристойний

притворюватися— прикидатися

приютити(ся) (рос.) — притулити(ся)

прімас— примас, висока духовна особа в католицькій Церкві — головний єпископ країни

пройдоха(рос.) — пройдисвіт

ПрокоповичТеофан [Єлисій, Єлизар] (07.06.1677–08.09.1736) — видатний український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Народився в Києві у родині купця. Після смерті батьків виховувався дядьком — Теофаном Прокоповичем, професором і ректором Києво-Могилянської академії. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Іноземні вчені вважали П. найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на різноманітних напрямках розвитку культури і науки. Помер у Петербурзі.

пропустити крізь вербову алею— пропустити крізь стрій

проречистий— красномовний; який говорить сам за себе

протектор— захисник, оборонець

проч(рос., польськ.) — геть

прошак— прохач

псякревання— лихослів'я з уживанням польського виразу пся крев, букв. «собача кров»

пуплях— пуп'янок

пушка(рос.) — гармата

райтар[рейтар] — найманий вояк важкої кавалерії у Західній Європі XVI–XVII і Росії XVII ст.

ратай— орач, плугатар

ребелія— бунт; заколот

реверенція— повага, пошанування, шанобливість

реґімент— полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування; керівництво загалом

реґіментар— командир реґіменту; тут: провідник, головний керівник (про гетьмана)

реґулямін— статут; розпорядок; регламент

редут— зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони

резидент— постійний дипломатичний представник, що перебуває в певній країні

резиденція— місцеперебування уряду, керівників держави, високопоставлених осіб

резистент— тут: стійкий нахлібник

рейментувати— правити, управляти, керувати

реляція— письмове повідомлення про перебіг бойових дій; загалом повідомлення про якісь події, факти

респект— повага, пошана решпект — респект; шана, повага

рештувати— риштувати; готувати, збирати, споряджати

ріжкатий— трикутний з ріжками (кутами)

різниця— приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо

рінячки— дрібне каміння, галька