Нехай буде воля Твоя

· “Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом” (Приповісти, 29.23).

7) Лiнивство

· “Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, – і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований… І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, – і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!..” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 30–34 вірші).

· “Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її – й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, – і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!..” (Приповісти, 6.6–11).

· “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту (добродійство), а в чесноті – пізнання (роздумування), а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство (братолюбіє), а в братерстві – любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа…” (Друге соборне послання святого апостола Петра, 1 розділ, 5–8 вірші).

· “Покинь нехіть до тяжкої праці” (Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, 7 розділ, 15 вірш).

· “Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах” (Екклезіаста, 10 розділ, 18 вірш).

8) Сумнів , охолодження вiри в Бога i Слово

· “Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря» і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, – то буде йому!” (Євангеліє від Марка, 11 розділ, 23 вірш).

· “Але хай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай-бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх” (Соборне послання святого апостола Якова, 1 розділ, 6–8 вірші).

· “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив…” (Перше Петра, 5.6).

· “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої…” (Псалом 50(51)).

· “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Маю надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!” (Псалом 41(42), 6 вірш).

· “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся (вірою спасетесь, воля Божа – щоб всі увірували і спаслися: я, члени моєї родини, близькі, знайомі, всі! Хай буде воля Твоя! Хай здійсниться воля Твоя!)” (Від Івана, 3.16–17).

9) Спокуса, гріх , напад бісівський (тиск), падіння

· “Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту” (Євангеліє від Марка, 9 розділ, 29 вірш).

· “Хто увірує й охреститься, – буде спасенний, а хто не ввірує – засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій, а коли смертодійне що вип’ють, – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, – і добре їм буде!” (Від Марка, 16.16–18).

· “Бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться” (Повторення Закону, 23 розділ, 15 вірш).

· “Господи, навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє!” (Від Луки, 10.17).

· “І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: «у Ім’я Ісуса Христа велю я тобі – вийди з неї!» І того часу той вийшов” (Дії святих апостолів, 16 розділ, 18 вірш).

· “Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить” (Псалом 1).

· “Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу (синодальний переклад: «во искушение»), – бадьорий бо-дух, але немічне тіло” (Від Матвія, 26.41).

· “Тому-то, хто думає, ніби стоїть він, хай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба (синодальний переклад: «искушение») не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувались більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її” (Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 10 розділ, 12–13 вірші).

· “Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, – то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистіть руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість – у сум! Упокоріться перед Господнім лицем, – і Він вас підійме!” (Соборне послання святого апостола Якова, 4 розділ, 7–10 вірші).

· “Вміє Господь рятувати побожних від спокуси…” (Друге соборне послання святого апостола Петра, 2 розділ, 9 вірш).

· “Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання! Бо ми маємо не такого первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного у всьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать” (До євреїв, 4.14–16).

· “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).

· “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої…” (Псалом 50(51)).

· “Зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витривалості й довготерпіння з радістю, дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів” (До колосян, 1.11–14).

· “Праведний сім раз впаде – та зведеться” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 16 вірш).