Оповідання та повісті, окрушини
Шрифт:
Цивільна зброя старіє так само, як і військова техніка. Зброя анонімів, наговорів та наклепів до того стала непридатною в наш час, що при пострілі може попасти не в намічений об'єкт, а в того, хто орудує нею.
Скільки горя в минулому спричинила моєму народові плутанина двох етимологічно споріднених слів: «національний» і «націоналістичний»!
Найкращий антибіотик проти бацили
Найбагатша на материнство пора року все ж таки весна. Згадаймо хоч би мільйони яєчок у пташиних гніздах.
Подобається мені бути собою.
Знати діагноз — ще не вміти вилікувати хворобу. Між іншим, це правило стосується не самої лише медицини.
«Чужого не хочу, але й свого не дам», — сказала жінка, маючи на думці не річ, а чоловіка.
Як би ми не захоплювались архітектурою пам'ятників на кладовищі, але «жити» там не поспішаємо.
Десь є вулиці, якими ти ходиш.
Десь є дім, в якому ти живеш.
Десь є стіл, за яким ти вечеряєш.
Десь є ліжко, в якому ти спиш.
Десь є жінка, якій ти назустріч посміхаєшся.
Десь є ти — мій і не мій.
Коханий, важливе не те, що я сказала, а те, що подумала при тому.
Скільки любові є на світі, а кожна має свій окремий колір і запах. Моя любов до тебе має колір густої травневої ночі й пахне малиною.
Давайте, товариство, розжалуємо таке кохання, що не має сили перетворити будні у свято.
Аби «товариський лікоть» був ефективніший, треба його дозувати, тобто подавати з перервами.
З великими пертурбаціями у майбутньому багато слів теж мінятимуть свій зміст. Наприклад, словечко «злодій» означатиме людину, яка вкрала у тебе гарний настрій, пригасила вогник твоєї надії, підсипала чорного сумніву під твою мрію, чим, ясна річ, заподіяла тобі великого зла. Отже, людина та — злодій.
Шлюбна обручка — пересторога, але не охорона від зради.
Будь справедливе, серце! Ми з тобою можемо страждати від того, що нас не люблять, але гніватися за це — як же ж нерозумно й не… тактовно!
Коли від людського віку одняти безвідповідальне дитинство, телячі роки перехідного періоду, шал молодості й хворобливу старість, то для жнив достиглого
ума залишається не так уже й багато. А тому: темпо, женці, темпо!Шановний голово колгоспу, я безмірно рада високим удоям ваших корів, гарному виглядові поросят, чудовому самопочуттю телят, але чи не були б ви ласкаві познайомити мене ще й з людьми?
«І яке ти право маєш, черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине міліон»? (Іван Франко «Іван Вишенський»). За цю одну мисль я виписала б вже авторові паспорт у безсмертя.
Наші безплідні нарікання на «стандарт» та «шаблон» кінець кінцем теж перетворились у стандартний шаблон.
В дитинстві ходив «сон коло вікон, а дрімота коло плота», а тепер його, ледачого, і насонними пілюлями не заманиш!
Хочете викликати заздрість у сусіда? Засукайте рукави по лікті, візьміть рюкзак на плечі й подайтеся в напрямку вокзалу…
Приклад на пропорцію: настрій співака мається так до пісні, як публіка до її виконання.
Як би нам не докучив мозоль, однак ми пальця не позбавимось.
Старенька з підмальованими губками, може, не зовсім природне явище, зате яке зворушливе…
— Бреши мені, — благала без взаємності закохана жінка.
Любимо людину не за її форму, а за зміст. Так воно-то так, але до змісту добираємося, зваблені формою.
Спати, їсти, займатися фізкультурою, ходити на роботу, слухати лекції, відвідувати кіно і театр, читати розумні книги, — господи, а коли жити?
Смерть була б цікавим експериментом, коли б можна було його повторити.
Те, чим ми хвалимося у старшому віці, — розсудок — є часто найзвичайнісіньке зістарення почуттів.
Твої руки й ноги, моя дорога, тоді теж були великі й незграбні. Це тільки його любов робила їх «рученьками» й «ніженьками».
Перефраза церковної заповіді: не кради у біднішого від себе.
Метод привчання людей до точності: не спізнюйся, коли тебе чекають, і не чекай, коли до тебе запізнюються.