Планета Х
Шрифт:
Твоя енергія добралась до мого кінця,
Отож, або ти роздягайся,
Або як швидше – убирайся.
2.8.2013 р.
ПРО ХАБАРІ В РЕСТОРАНІ
Ректору податкової академії – Петру Мельнику
– За хабар стаття, прости,
Ну хіба що до п’яти.
– Візьмеш довідку, що хворий,
Й не посадять вас ніколи.
– Щоб хабарників судили –
В нас би певно всі сиділи.
Тут не будь на мізер падок,
Не бери
Щоб у вас, як знадобиться,
Було чим з ким поділиться.
Візьмеш довідку, що хворий,
І забудь про прокурорів.
Бо в тюрму тих не беруть,
Які хворі й мало п’ють.
Бо що з того можна взяти,
Як не має в хлопця хати?
29.7.2013 р.
ОТ ДОЖИЛИСЬ!
Пішла дівчина в Дивин
І принесла куль новин.
– І що з ними поробляєш?
– Сиджу і в папки підшиваю.
– А нащо тобі це все?
– Я працюю в – КЕДЕБЕ.
– Ну ж бо, люди, й світ настав,
Де такий він взявся?
Невже Бог нас так створив,
Щоб кожен з нас – усіх боявся?
29.7.2013 р.
НЕ ВІРЮ Я НІКОМУ
Уже давно не вірю я нікому –
А ні вождям, ні друзям, ні панам,
Бо всі чомусь вже ладні кожну,
Варто якій всміхнутись вам.
От й зрозумій, кому в нас можна вірить?
Як кожен робить навпаки,
І ладен жінці в пазуху залізти,
Ось спробуйте від жінки відійти.
29.7.2013 р.
НЕМА КОМУ ПИСАТЬ ВІРШІ
Нема кому писать вірші.
Мої вже друзі повмирали,
А ті, які і ще живуть –
То стали всі, як оксакали.
Дивлюсь, й не можу я збагнуть,
І як воно оте все сталось? –
Що ті, кого любив колись,
Немов щури порозбігались?
Такий і друг Микола став,
Такою стала і сестричка,,
За те, що їх я шанував,
Бо кожен мав гарненьке личко.
Чи то вже світ такий настав?
Чи сатана в наш світ забрався?
То де ж, й куди подівся Бог? –
Й чому від нас він всіх сховався?
3.8.2013 р.
НУ І СВІТ НАСТАВ
Ну і світ настав вже, люди,
Як же тут і не ревти,
Бо міністрам не хватає,
Щоб ви думали? – біди…
4.8.2013 р.
ПОКИ БУЛИ МИ МОЛОДИМИ
Поки були ми молодими,
І жіночки красою грали,
Ми в гості всі тоді ходили,
Чому ж сьогодні перестали???
Бо ти тоді кохав мою,
А я мав зуб на іншу даму,
І поки ті чекали нас,
То «була дружба» і між нами.
Але тоді про це мовчали.
3.8.2013 р.
НАЙБІЛЬШИЙ РЕСУРС
Жінок розумних не буває,
Але й не бачив я дурних,
Бо в неї розуму хватає
На всіх «голодних», і блатних.
А як ума не вистачає,
Як тут же свій міняє курс,
І свої ніжки оголяє –
Як самий більший свій ресурс.
І поки ти дійдеш до тями,
Вас одурманить вона так,
Що проковтне тебе з ногами,
От й доведи, що – не дурак?
28.7.2013 р.
ЛИСТАЮ СТОРІНКИ ЖИТТЯ
Листаю в пам’яті сторінки
Своїх давно прожитих днів,
І бачу лиш твої колінки
Ті, від яких я сатанів.
Ну що і ще запам’яталось?
Те – як роками працював
За ті копійки й обіцянки,
Що вождь всім щедро роздавав.
За що і не люблю начальства,
За що його і не терпів,
Бо їх брехня, як бездоріжжя
Серед колючок й будяків.
1.8.2013 р.
ТЕРМІНОВА ДОПОМОГА
Сусід сусідку обнімає,
Вже і трусики знімає.
Та хіхікає: – ой, куме,
Що ж ви робите, Науме?
А як кум взяв в рот сосочки,
Що світились з-під сорочки,
Та уже й не проти дати…
А як муж прийде до хати?
– Так чого ж ото чекаєш,
Якщо ти мене бажаєш?
Став куму кум… цілувати,
Тут і муж з’явивсь до хати
А вона до мужа: – Хаїм,
Він тобі ж допомагає,
Подивись на синє небо,
Досить, дурнику, й для тебе,
А прогониш цю сволоту,
Будеш сам кінчать роботу.
29.7.2013 р.
Я – ЛЮБЛЮ
Я люблю жінок, дівчат,
І люблю я секс,
Бо у ньому тільки й бачу
Я найбільший сенс.
І нехай сміються з мене
Всі хто хоче і свистять,
Але я, якщо відверто,
Й досі б так хотів тримать.
І ніскільки не соромлюсь
Я про це усім сказать,
Хоч мені, якщо відверто,
Вже от-от вісімдесят.
Бо що може бути краще
Як ту скрипку в руки взять,
І десь в років дев’яносто
Ту ж мелодію зіграть!!!
2.8.2013 р.
КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛІРА
Буває Ліра навіщає,
Як я уже лягаю спать,
Й таке зі мною витворяє,
Що й не встигаю записать.
То, мов пливу я разом з нею
Десь по невіданих світах,
Де нас чекають ніжні феї,
І кожна з них, як синій птах.
О, як же хочу не земного,
Чого не відав і не знав,
А Ліра: хочеш ти такого?
То не лови ти краще гав.
29.7.2013 р.
ЩО РОБИТИ?