Подарунок для Аяти
Шрифт:
Він обхопив мене руками і підняв зі словами:
— Ти чудовисько.
На поверхні нас чекав нервовий від самоти, всіма покинутий, нещасний і ревнивий Летос. Катер зустрів нас словами:
— Я також
Гел отямився у кімнаті меолі, на "i"i ліжку. Аята сиділа поруч, обхопивши руками коліна і дивилася у вікно. Гел торкнувся "i"i ноги, вона здригнулась і забрала ногу, прошепотіла:
— Ти дійсно безсмертний…
— Я ж попереджав, — посміхнувся він якомога лагідніше.
— Дайкеро я зачинила у підвалі, якщо він тобі потрібен, можеш допитати.
— Мені він не потрібен, то твій ворог. Його зв'язки мені відомі, поставка Іруа припиниться, коли вистежать тітоньку Жоа і того, хто прийме у не"i контейнери. Долю свого Дайкеро вирішуй сама.
— На палю? — чомусь запитала Аята.
— Ти тут меолі, - всміхнувся Гел, — а що з його донькою?
— Поряд сидять… Коли за тобою прилетять?
— Катер постійно був тут.
— І ти мені не повідомив?
— Сестра попросила не повідомляти. Вона не дуже любить бігати по середньовічному місту у супроводі шаленого натовпу.
— То
була твоя сестра? — Аята запитала спокійно, була надто втомленою.— А хіба ми не схожі?
— Я "i"i не роздивилася.
— Ти сердишся на мене? — запитав він.
— На себе… — відповіла вона.
— Я не той, про кого ти думала?
— Зовсім недоречне запитання… — обурилась Аята, прикусила губу, подивилась на нього з болем і відчаєм, ніби хотіла запам'ятати назавжди, прошепотіла. — Відпочивай, — і вийшла з кімнати.
Скрипнули маленькі двері, що вели до ваоке, і у кімнату меолі зайшов лікар Лаго, сів біля ліжка на стільці, запитав з саркастичною усмішкою:
— Як почуваєшся?
— Гірше, ніж тоді, коли ви запитали про це вперше, — огризнувся Гел.
— Я хотів подякувати за меолі і "i"i дітей, — лагідніше промовив лікар.
— Будь ласка, — з гіркотою відповів Гел, — то подякуйте ще й за те, що я звільнив Аяту від дурного нав'язливого дівочого кохання.
Марковська Алла
Львів, 2006–2010 р.
6 Електрику в місто постачали генератори на космодромі.