Iз цього зерна: «Блаженнi вбогi духом» [29] , тобто «Премудрicть
книжника в доброчасностi святкування, а коли умаляеється в дiяннях cвoїx, упремудриться» (Сирах). «Змалiйте i розумiйте…» [30] . В город не пiду багатий – на полях я буду жить,Biк свiй буду коротати там, де тихо час бiжить.О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята!В тобi радicть звеселнна тишу, спокiй розгорта.Бо мiста, хоча й високi, в море розпачу штовхнуть,А ворота, хоч широкi, у неволю заведуть.О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята!В тобi радicть звеселенна тишу, спокiй розгорта.Hi,
не хочу їздить в море, красних не вiзьму одеж,Бо вони ховають горе, сум, сум'яття, страх без меж.О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята!В тобi радicть звеселенна тишу, спокiй розгорта.Йти гидую з барабаном завойовувать мicтаЧи лякать цивiльним саном, щоб хилилась бiднота.О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята!
29
Євангелиє вiд Матвiя, V – 3.
30
Очевидно, це вiдповiдає в українському перекладi: «Незначне вибрав Бог, щоб значне знiвечити» (Перше послання апостола Павла до коринтян, I – 28).