Шалено багаті азійці

– Мені треба узгодити з деканом, коли я повинна повернутися… Але знаєш що? Їдьмо! – оголосила Рейчел. Нік перехилився через стіл і радісно її поцілував.

За кілька хвилин по тому, перш ніж сама Рейчел визначилась із власними планами на літо, подробиці їхньої розмови почали розповсюджуватися в усіх напрямках, циркулюючи земною кулею, немов звільнений вірус. Після того як Селім Лім (навчається у Школі дизайну Парсонс [24] ) надіслала електронною поштою повідомлення своїй сестрі Шарлотті Лім (нещодавно заручилась із венчурним капіталістом [25] Генрі Чіу) до Каліфорнії, Шарлотта зателефонувала своїй найкращій подрузі Дафні Ма (молодшій доньці сера Бенедікта Ма) у Сінгапурі та, ледве дихаючи від хвилювання, повідомила їй новину. Дафна написала повідомлення восьми подружкам, зокрема й Кармен Квек (онуці «цукрового короля» Роберта Квека) у Шанхаї, бо її кузина Амелія Квек разом із Ніколасом училася в Оксфорді. Амелія просто мусила написати своїй подрузі Джастині Вей (прямій спадкоємиці компанії з виробництва локшини швидкого приготування) у Гонконзі, а Джастіна, чий офіс у «Гатчінсон Вампоа» [26] розташовувався саме через хол від офісу Родеріка Ліана (того, що з «Фінансової групи Ліанів»), звісно ж, мусила перервати його селекторну конференцію, щоб поділитися такою пікантною новиною. Родерік і собі зв’язався по скайпу зі своєю дівчиною Лорен Лі, яка відпочивала в «Роял Мансур» [27] у Маракеші разом зі своєю бабусею місіс Лі Йонг Чинь (її представляти навіть не потрібно) та її тіткою Петсі Тео (Міс Тайвань – 1979, наразі – ексдружина магната телекомунікацій Діксона Тео). Петсі просто з басейну зателефонувала Жаклін Лінг (онуці філантропа Лінг Їнь Чао) до Лондону, дуже добре знаючи, що Жаклін напряму зв’яжеться із Кассандрою Шань (троюрідною сестрою Ніколаса Янга), яка щовесни приїздить до величезного маєтку її родини в Сурреї. І так цей вигадливий штам пліток стрімко розповсюдився мережею східної азійської еліти і за кілька годин майже всім у цьому колі обраних було відомо, що Ніколас Янг збирається приїхати до Сінгапуру і привезти додому якусь дівчину.

24

Приватний художній та дизайнерський коледж у Нью-Йорку.– Прим. пер.

25

Інвестор, який робить ризикові вкладення із високим рівнем прибутку.– Прим. пер.

26

В оригіналі – «Hutchison Whampoa», одна з найбільших корпорацій Гонконгу.— Прим. пер.

27

Готель класу люкс.– Прим. пер.

І – аламак! Це була приголомшлива новина.

2 Елінор Янг

Сінгапур

Усім було відомо, що дато [28] Тай То Луй зробив свій перший статок брудним шляхом, на початку вісімдесятих знищивши капітали банку «Лунг Ха». Але два десятиріччя по тому завдяки зусиллям його дружини, датін Керол Тай, яка весь цей час робила благодійні внески в правильно розраховані місця, ім’я Тай було відполіровано до стану одного з респектабельних. Наприклад, щочетверга датін проводила для своїх найближчих подруг сніданки з вивчанням Біблії, які проходили в її спальні, і, звісно ж, Елінор Янг завжди відвідувала цей захід.

28

У Малайзії – високе почесне звання (подібне до звання лицаря в Британії), яке призначається спадковим правителем королівського титулу, який належить до одного з дев’яти малайських штатів. Цим титулом правителі Малайзії часто нагороджують могутніх бізнесменів, політиків та філантропів Малайзії, Сінгапуру та Індонезії, а деякі люди витрачають десятиріччя, роблячи будь-що, аби здобути цей титул. Дружину дато називають датін.

Розкішна спальня Керол розташовувалась не в самій розтягненій будівлі зі сталі й скла, яку всі, хто жив поруч із Кхім Гок Роуд, називали «Будинок зоряного шляху». Спальню, за порадою групи безпеки її чоловіка, було сховано в павільйоні біля басейну. Із цієї ідеї з’явилась біла фортеця, зведена з вапняного туфу. Вона оминала басейн, немов постмодернівська версія Тадж Махалу. Щоб дістатися сюди, треба було або пройти стежкою, що звивалась уздовж коралових альпінаріїв, або ж обрати найкоротший шлях – через службове крило. Елінор завжди віддавала перевагу найшвидшому маршруту, адже старанно уникала сонячних променів: їй хотілося зберегти порцеляново-білий колір обличчя. А ще, як найдавніша подруга Керол, Елінор вважала, що вона може не перейматися такими формальностями, як-от очікування біля дверей, оголошення дворецьким про візит та інші нісенітниці.

До того ж Елінор подобалося проходити кухнею. Старенькі амас, що сиділи, зігнувшись, біля емальованих пароварок, завжди відкривали кришки, щоб Елінор вдихнула аромати лікарських трав, які заварювались для чоловіка Керол (він називав це «природною віагрою»). Кухарки ж, які потрошили рибу на задньому дворі, обов’язково підлещувалися й дивувалися, який молодий вигляд має місіс Янг у свої шістдесят років та як вона по-модному підстрижена – волосся обрізане до рівня підборіддя – і як дивовижно, що на її обличчі ані жодної зморшки… І щойно вона проходила досить далеко, щоб не чути їх, вони негайно розпочинали люті дискусії щодо коштовних косметичних процедур, які, певно ж, випробувала місіс Янг.

Коли Елінор дісталася спальні Керол, завсідниці вивчання Біблії – Дейзі Фу, Лорена Лім та Надін Шоу – вже зібралися і чекали лише на неї. Тут, укриті від жорстокої екваторіальної спеки, давні добрі подружки томно розташовувалися по всій кімнаті та проводили аналіз віршів із Біблії, зазначених у їхніх навчальних посібниках. Почесне місце – на ліжку Керол, виготовленому ще за часів династії Цинь з рожевого дерева хуанхуалі [29] ,– завжди залишали для Елінор, тому що, хоча це й був будинок Керол і хоча вона одружилась із мільярдером-фінансистом, все одно вона покладалася на подругу та цілком їй довіряла. Так було ще з їхнього дитинства, коли вони жили й зростали в сусідніх будинках на Серангун-роуд. Передусім такі стосунки заклалися тому, що Керол народилась у китайськомовній родині і завжди почувалася нижчою від Елінор, у родині якої першою мовою була англійська. (Інші леді також плазували перед нею, бо навіть серед цих жінок, які уклали надзвичайно вдалі шлюби, Елінор перевершила всіх, бо стала місіс Філіп Янг.)

29

Буквально означає «жовта квітуча груша», надзвичайно рідкісний вид палісандру, який наразі майже зник. В останні десятиріччя меблі з хуанхуалі є дуже затребуваними серед вимогливих колекціонерів. Зрештою, вони ж так добре поєднуються з модерном середини сторіччя.

Сьогоднішній ланч розпочався з тушкованої перепілки та абалонів [30] на домашній локшині, і Дейзі (одружена з каучуковим магнатом К. Т. Фу, уроджена Вонг, із роду іпоських Вонгів [31] ) відчайдушно намагалася розділити крохмальну локшину і водночас знайти у своїй Біблії короля Якова [32] Перше послання до Тимофія. Зі своїми стриженими «хімічними» кучериками та в окулярах для читання без оправи, що сиділи на кінчику її носа, Дейзі була схожа на директорку школи для дівчат. Їй виповнилося шістдесят чотири, і вона була найстаршою серед цих почесних леді, і, попри те, що всі інші подружки дотримувались стандартної нової американської Біблії, Дейзі щоразу наполягала, що читатиме лише власну версію, кажучи при цьому:

30

Або «морські вушки», або «галіотіси» – молюски з мушлею, за формою схожою на людське вухо.– Прим. пер.

31

Іпох – одне з головних міст Малайзії.– Прим. пер.

32

Переклад Біблії англійською, виконаний під патронажем короля Англії Якова І.– Прим. пер.

– Я навчалась у монастирській школі, мене навчали черниці, і, щоб ви знали, для мене єдиною Біблією є лише Біблія короля Якова.

На сторінку, немов зроблену з тканини, ляпнули крихітні крапельки часникового відвару, але вона примудрилася однією рукою тримати святу книгу розгорнутою, а іншою спритно маневрувати паличками зі слонової кістки.

У цей час Надін діловито гортала сторінки власної Біблії – останнього числа «Сінгапур Таттл». Щомісяця вона вмирала від цікавості, скільки ж фотографій її доньки Франчески – знаменитої спадкоємиці «Шоу Фудз» – з’явиться в розділі журналу «Soir'ees» [33] . Сама Надін була старожилкою світських сторінок. Вона накладала макіяж у стилі Кабукі [34] , вдягала прикраси з камінням розміром із добрий тропічний фрукт і міцно стягувала волосся.

33

Вечірки, вечори (фр.).

34

Один з видів традиційного театру Японії.– Прим. пер.

– Ая, Керол, «Таттл» присвятив аж дві сторінки твоєму модному показові «Помічники Христа» [35] ! – вигукнула Надін.

– Вже написали? Я й не очікувала, що репортаж вийде так швидко,– зазначила Керол. На відміну від Надін, вона завжди почувалася дещо не у своїй тарілці, коли бачила себе в журналах, хоча редактори дружньо співали дифірамби її «зовнішності класичної шанхайської співачки». Керол просто відчувала, що зобов’язана відвідувати декілька благодійних концертів щотижня, як годиться будь-якій добрій природженій християнці, а ще тому, що її чоловік невпинно нагадував їй, що «бути матінкою Терезою – корисно для бізнесу».

35

Одна з організацій фінансової допомоги, базована на основі християнства.– Прим. пер.

Надін ретельно, від першої до останньої фотографії, вивчала глянсові сторінки.

– Ця Лена Тек справді потовстішала відтоді, як їздила в круїз Середземномор’ям, еге ж? Певно, річ у тих фуршетних столах, де їж скільки влізе – за такого харчування завжди хочеться з’їсти більше, щоб гроші не пропадали даремно. Їй слід бути обережною: в усіх жінок родини Тек щиколотки зрештою жирніють.

– Не думаю, що їй цікаво, наскільки жирні її щиколотки. Тобі відомо, скільки вона успадкувала після смерті батька? Мені казали, вона та п’ятеро її братів отримали сімсот мільйонів кожен,– промовила Лорена зі свого шезлонгу.

– Усього лише? Я гадала, Лена володіє принаймні мільярдом,– чмихнула Надін.– Гей, Еллі, так дивно, що тут немає жодної фотографії твоєї гарненької племінниці Астрід, як це? Пам’ятаю, того дня всі фотографи юрмилися навколо неї, немов бджоли навколо квітки.

– Ті фотографи гаяли свій час. Фотографії Астрід ніде ніколи не публікуються. Її мати уклала угоду з усіма редакторами журналу, ще коли вона була в підлітковому віці,– пояснила Елінор.

– Навіщо в бога вона це зробила?

– Ти що, досі не зрозуміла, що за люди в родині мого чоловіка? Вони ладні померти, аби тільки не з’являтись у пресі,– відказала Елінор.

– Вони що, стали надто важливими, щоб їх бачили поруч з іншими сінгапурцями? – з обуренням поцікавилась Надін.

– Ая, Надін, між важливістю та обережністю існує різниця,– зазначила Дейзі, бо дуже добре знала, що родини на кшталт Леонгів та Янгів одержимо охороняють своє приватне життя.

– Важливі вони чи ні, а Астрід, як на мене,– дивовижна,– втрутилася Керол.– Знаєте, мені б не варто було цього казати, але під час збору коштів Астрід відписала найбільший чек. А ще вона наполягала, щоб я не розголошувала, від кого саме надійшла ця сума. Але через її пожертвування успіх вечірки побив усі рекорди.