Історія України-Руси. Том 7

W czym nie prozna owa

'Zartem praktykowana wrozka Stefanowa,

'Ze kiedy's z tych tetrzyk'ow rzecz bydz роsроlita

Miala wolna ²³).

В писаннях козацьких істориків XVIII в. ся Баториева лєґенда знайшла дальший розвій, в історіоґрафії XIX — наукообразні форми, і в такім канонїзованім оповіданню про те, як Баторий орґанїзував козачину, уставивши шеститисячний реєстр, сформувавши козацькі полки і утворивши пізнїйшу систему козацької управи — дожила до кінця сього столїтя.

Се були побільшення, а властиво непорозуміння, що до тих напрямів, в яких реформи — старша Авґустова і новійша Баториєва, впливали на сформованнє козачини. В напрямі чисто воєнної, формальної орґанїзації вплив був не особливий і не важний. Можна піднести хіба деякі другорядні явища як поява пятисотного полку, як вищої орґанїзаційної одиницї: вона може вести свій початок від Баториєвого набору, і ми з такими пятисотними козацькими полками, не королївськими, а свобідними, запорозькими, стрічаємо ся потім, в девятдесятих роках ²⁴). Се були подробицї меньш важнї, але згадана вище козацька петиція 1582 р. до короля, де вони протестували уже против praw ich naruszeniu ²⁵), против того що місцева адмінїстрація претендує на власть і юрисдикцію над козаками, хоче поберати з них дани й податки, прикладає до них старі практики міського житя і т. д., — показує нам ту властиву сферу, де робили переворот правительственні реформи: в сфері суспільній. Перед нами не загальна скарга людности на місцеву адмінїстрацію й її кривди, як ми бачили давнїйше, а спеціально козацька верства, що вже відокремила ся на ґрунтї прав і привілєґій признаних їй правительственними реформами й крок за кроком робитиме все дальші й дальші виводи з признаної їй позиції в напрямі повної емансипації, повного імунїтета.

В сфері внутрішньої орґанїзації реформи мали те значіннє, що тим козацьким імунїтетом зробила в рамах державности польської порожнє місце, вільну від польського панського права сферу, де українська стихія могла знову кристалїзувати ся відповідно до своїх традиційних, сливе імманентних прикмет. Значіннє отже виключно майже негативне.

Примітки

¹) Бєльский так писав про козаків: сіz nas z Turkiem najwiecej wadza i Tatarowie tak powiadaja: zeby nie oni, tedy by z nami dobrze mieszkali; alie im nie trzeba wierzy'c — c. 1358.

²) 'Zr'odla dz. IV c. 76-7.

³) Acta St. Bathorei c. 36.

⁴) Я отже представляю собі Батория мудрійшим, нїж великий його приклонник, автор новійшої моноґрафії про Баториєві реформи А. Стороженко, що приймає, мов би по гадцї Батория те змовленнє кількох сот козаків на королївську службу зробить кінець козацьким своєвільствам (с. 81).

⁵) Boristenis kozacis personis 4, videlicet Iwano Sewerny, Chwiedoro Zachwosthy, Sziemiono Pochowsky, Marco Winniczky loco expeditionis illjrum de gratia s. m. r. dati singulis per fl. 15, panni lundinensis per ult. 6 — скарбові записки в 'Zr'odla dz. IX c. 80.

⁶) Acta St. Bathorei ч. 23, пор. с. 36.

⁷) Acta st. Bathorei ч. 25.

⁸) Acta St. Bathorei ч. 24, Sprawy wojenne c. 145, пор. Бєльского с. 1441.

⁹) Acta St. Bathorei ч. 160, 'Zr'odla dz. IX c. 217.

¹⁰) Potem to maja mie'c, co mieli za sw. pamieci Zygmunta-Augusta kr'ola i przodka naszego, tym ksztaltem i z ta wolnoscia, jako w ten czas bylo.

¹¹) Acta St. Bathorei ч. 60, пор. ч. 189.

¹²) 'Zr'odla IX с. 207. Zibaldo aucupictori a labore vexilli magni Nizjviis missi et pro serico dati f. 18 (осїнь 1578), пор. 203 (корогву відвезено в падолистї козакам). Тому що корогву малював aucupictor, можна здогадувати ся, що на корогві був польський орел.

¹³) Regestr kozak'ow nizowych zaporoskich i rzececznych, kt'orzy chodzili na sluzbe kr'ola imci do Moskwy” — 'Zr'odla dz. т. XX c. 154.

¹⁴) Олександр Мірейовский, Мик. Садковский, Станїслав Строжевский, Курбяк Шульжинский, Семен Копицкий й ин.

¹⁵) 3 Чорнобильцїв, 17 Мозирян, 11 Брагинцїв, 10 з Давидгородка, 13 з Турова, 3 з Пиньщини. Хоч з сих міст і околиць ходило здавна богато людей на уходи, але й тут мусимо рахувати ся з переходом війська через Білорусь і комплєтованнє його в білоруських краях.

¹⁶) „Московитян” і людей з московських країв 24, Литвинів або людей з литовських міст 9, людей з польських країв 10, та кілька (3-4) з виразними польськими йменнями, окрім штаба Оришовского.

¹⁷) Пригадаймо собі реляцію Тарла, що найбільше козаків виходить з Острозьких маєтностей (див. вище с. 154).

¹⁸) Про се наданнє маємо згадку у пізнїйшого Лясоти: Therechtomirow so den Zaporosen kosaken vom Kh"unig Stephano zue einem Spital gegeben worden (c. 207).

¹⁹) Commentarii Chotinensis belli c. 113-4, Chronica gestorum c. 54-5. Чи Терехтемирів і помисли листу Батория мав служити тільки шпиталем, про се розвила ся була недавно полєміка між Яблоновским і Ярошем (див. прим. 5). Яблоновский доводив, що Терехтимирів міг бути самим Баториєм призначений також і на козацький арсенал і на місце козацьких нарад і місце урядовання, соnsiliorum ex magistratus sedem, як каже Пясецкий. Се можливо що до арсеналу особливо, а в кождім разї так як далї ставить се питаннє Яблоновский: чи Баторий давав тільки на шпиталь чи нї, але на сам шпиталь Терехтимирів в дїйсности не уживав ся. Але хибно думає Яблоновский, що до терехтемирівського надання належав і Боришпіл. Про се низше.

²⁰) Грамота недавно знайдена, видана в Жерелах т. VIII ч. 34.

²¹) В. Ярош в своїй розвідцї про Баториєву реформу доводив навіть, що Баторий свідомо хотїв „знищити зародки козацької самоуправи і самосуду”, для того піддав їх під власть черкаського старости, і взагалї силкував ся „скасувати всї козацькі окремішности”, — а мав про се свідчить петиція Кішки про „поправу листів кор. Стефана”. В дїйсности, як ми бачили, Баторий поновляв і стверджував козацькі вільности признані реформою Язловецкого, а Кішка просив потвердження Баториєвих листів, а не їх зміни, як думав Ярош. Так само недоцїнює значіннє Баториевих розпоряджень Стороженво, виступаючи против „загально розповсюдненого серед учених вірування буцїм Стефан Баторий якоюсь „реформою” змінив правне становище козацького „сословія” (с. 156). Стороженко справедливо підтримує гадку, що козацького „сословія” тодї не було, але не розуміє, що Баториєва реформа, в рядї иньших, вплинула дуже сильно на сформованнє козацького стану — як я вказував се десять лїт тому в своїх „Примітках до історії козачини”.

²²) Listy S. Z'olkiewskiego ч. 74.

²³) Twardowski Wojna domowa c. 264. Стороженко, взагалї дуже скептично настроєний для Баториєвої реформи, чомусь на сїй точцї виступає від сього скептицизму і вірить, що справдї Баторий на склонї житя передчував, що козачина „превратится въ сословіе, совершенно аналогичное шляхтЂ, — сословіе, которое пожелаетъ раздЂлить со шляхтою ея роль въ управленіи РЂчью-Посполитою, а получивъ съ ея стороны грубый отпоръ, устроить новую РЂчь-Посполитую, стару же приведетъ къ гибели” (с. 119). Думаю, що Баторий дуже мало винуват в сих фантазіях. Як би він се передчував, то міг дати прояв сим побоюванням, а того не бачимо.

²⁴) Лясота с. 220: ein Polkownik, das ist ein Bevehelshaber "uber f"unf hundert Man.

²⁵) Жерела VIII ч. 34.

БАТОРИЄВА РЕФОРМА І ПІЗНЇЙШІ ОРДИНАЦІЇ (1578-1590): ПЛЯНИ БАТОРИЯ, РЕПРЕСІЇ НА СВОЄВОЛЮ, УЧАСТЬ КОЗАКІВ В МОСКОВСЬКІЙ ВІЙНЇ, ЗРІСТ КОЗАЦЬКОГО СВОЄВІЛЬНОГО ЕЛЄМЕНТУ З ЇЇ ПОКІНЧЕННЄМ (1582), КОЗАЦЬКІ СВОЄВІЛЬСТВА І ЗАЧІПКИ З ТУРКАМИ В 1580-Х Р., РЕПРЕСІЇ, ВЕРБОВАННЄ КОЗАЧИНИ 1583 Р.

Забираючи козаків на свою службу. Баторий з одного боку сповняв ради й бажання хана що до заведення спокою на полудневій границї. Хан радив взяти лїпшу частину козачини на свою службу, иньших здавити репресіями — не давати їм притулку на Українї, не пускати до них запасів, і Баторий через свого посла заявив, що се все сповнив, або сповнить: козаків на свою службу візьме, накази старостам видав, кн. Острозькому поручив зігнати козаків з Низу ¹). Все зробив, що міг зробити льояльний сусїд і союзник. Але текст його „постанови з Низовцями” вказує ще на иньшу сторону, яку мав на оцї Баторий при своїй орґанїзації козацького полку: скористати з нього в своїй війнї з Москвою. Козаки діставали збільшену платню — аж до кінця Московської війни, отже мали зараз у нїй взяти участь. Судячи по тих скептичних замітках що до осягнення спокою на полудневій границї, які Баторий так щедро розсипав в своїй інструкції, він сїй другій сторонї — пожитку з козачини для московської війни надавав далеко більше реального значіння — і не помилив ся.