Тінь попередника
Шрифт:
«Ядерний заряд?» — такою була її перша думка. Цієї миті воскрес комунікатор:
«Відгукніться! Викликає катамаран «Крон»! Відгукніться! Що у вас там сталося?»
«Я Ґвен Вей. Перебуваю біля синього катера».
«Катер бачимо. Ви поранені?»
«Здається, ні».
«Ми вас бачимо, леді Вей. Повторюю, ми вас бачимо. Зараз розпочнемо евакуацію. Спробуйте втриматися на воді, ми вже близько».
«Звісно, спробую, — подумала ксенобіолог, — що ж мені ще тепер залишається…»
Цієї миті щось велике, живе й вимогливе торкнулося її ніг.
Купол
«Благословенне починання»,
планета Кідронія (4КВ67:3),
система зірки Абелари.
16 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
Прохідний танк пробив ґрунт під куполом «Благословенне починання» на відстані тридцять метрів від групи аґента «Ягда». Спірально-зубчасте рило танка ще оберталося, розкидаючи подрібнену породу, коли з кабіни вистрибнули два клони, точні копії Гумма.
— Дивись-но, товсточолий, братиська до тебе приїхали, — посміхнувся «Ягд». — У тебе, бува, сьогодні не день народження?
— Немає помочі, більшої за поміч Велудумана! — виголосив Гумм.
— Воістину, — буркнув аґент.
А тим часом клони наблизились. Один із них вийшов уперед, приклавши праву руку до серця і привітався з Налгате.
— Ми раді бачити вас живими, Преподобна сестро!
— Мир вам, діти Держателя!
— Ми захопили всі тутешні рудники, сестро, і зараз розпочнемо атакувати поселення. Ми визволимо Єсіхі від паразитів.
— Ідіоти, — прокоментував аґент.
— Можливо, ви поспішили? — Налгате стривожилася.
— Ми тепер сильні. Ми вбили двох нових роботів Джи Тау і зняли з роботів потужні гармати. Ми не боїмося їхньої зброї.
— А даремно, — завважив «Ягд».
— Він висловлює свою власну думку? — поцікавився клон у Налгате, киваючи на аґента.
— Він говорить від мого імені, — захистила того Знаюча. — Невже Преподобні сестри схвалили ваше повстання?
— Ми довго готувалися і нагромадили великі сили. Мозок поселення зараз погано працює, ми захопимо «Починання» і літаючі машини, а потім рушимо до центрального поселення. Нас багато! Вся Єсіхі стане нашою.
— Чому ви не запитали Старшу сестру, коли ухвалювали рішення?
— Підземне місто далеко, і якщо б ми пішли питати дозволу, то мозок «Починання» знову зміг би керувати поліцейськими роботами. А зараз усі роботи мертві, а Джи Тау і помічників шерифа небагато. Ми без великих втрат захопимо купол. Ми маємо своїх роботів, і в нас є пістолети.
— Яке твоє ім'я, брате? — запитав клона Гумм.
— Я — Тінх, брате. Я тепер командувач над всіма братами з рудника «Скелястий».
— А де командир Могр?
— Він загинув у бою з роботами Джи Тау. Він бився, як герой!
— Горе нам! — сказав Гумм.
— Але ж ми перемогли роботів.
— Горе і тобі, брате!
— Але ж…
— З інших планет надішлють сто, потім тисячу бойових роботів, як ви тоді будете діяти?
— Ніяких роботів надсилати не будуть, — втрутився аґент. — На купол спрямують лінійний психотронний пригнічувач, а копальні заллють проникаючим отруйним газом. Дешево і ефективно.
— Звідки ти це знаєш, напівкровко? — Тінх зміряв «Ягда» підозрілим поглядом.
— Я бачив, як придушували повстання на Тіронії, клоне. Там спецназ Четвертого флоту за двадцять хвилин відіслав до вашого Велудумана тридцять тисяч таких дурнів, як ти.
— Я тобі не вірю. Вони не застосують отруту. Якщо вони отруять рудники, то не зможуть потім видобувати камені.
—
Ви як діти, верзете казна-що, — аґент присів на виступ скелі. — Надаю довідку спеціально для повстанців-чайників. Бойовий армійський токсин стає абсолютно безпечним через вісім годин після застосування. Одночасно він консервує трупи і при цьому вбиває гнилісні бактерії. Дуже зручно: поки роботи вивезуть з рудників і спалять те, що від вас залишиться, мине три-чотири доби. Звичайні мертвяки до того часу вже почали б розкладатися і забруднювати копальні трупною отрутою. А тіла вбитих армійським токсином можуть лежати цілий тиждень і не смердіти. Все продумано.— Треба зупинити повстання, — запропонувала Налгате.
— Пізно, — похитав головою другий клон. — Ми вбили техніків і головного оператора «Скелястого». Зараз вісімсот братів і дванадцять наших роботів прямують до поселення з боку копальні «Першої». Вони вбивають усіх, окрім клонів і напівкровок. Ними керують головний проповідник Салур і технік Дімонт із «Першої».
— Нам потрібно йти до Підземного міста, — сказав «Ягд».
— Вам потрібно йти до міста, сестро? — Тінх уже не помічав аґента.
— Так.
— Це не важко організувати, Преподобна. Ми з братом доставимо вас на глибинні рівні й дамо вам надійного транспортного робота.
Від копальні «Першої» до купола поселення «Благословенне починання» будівельники минулого проклали широку магістраль. Пізніше її закрили напівкруглою титановою покрівлею і наповнили цей зовнішній тунель земним повітрям. Всередині він заріс магазинами, сервісними терміналами, стоянками мотомодулів, придорожніми кафе, і його називали просто Трасою. Повсталі клони йшли нею, залишаючи після себе уламки і мертві тіла природнонароджених. Законослухняні громадяни в паніці тікали від лютої орди, яка насувалася на поселення. На підході до купола старший шериф О'Коннор за допомогою роботів споруджував захисний бар'єр. Боєздатність поліцейських кіборґів відновили, їх висунули за лінію бар'єру. Над роботами звисали прозорі кабінки вимкненого монорельсу. В них шериф розмістив своїх помічників-людей, озброєних гранатометами і вогнепальною зброєю. Він розраховував на те, що затримає тут клонів на годину-півтори, до того часу, поки прибудуть військові з бази Гардік. Полковник делла Варда також обіцяв допомогу від антиповстанських підрозділів Джи Тау протягом години.
Як тільки клони наблизились до бар'єру на відстань ста метрів, поліцейські роботи увімкнули акустичні й електронні пригнічувачі. На останні надії було мало. Шерифам уже доповіли, що клони навчилися вимикати свої контрольні імплантани. Проте акустична атака виявилася вдалою: натовп руйнівників порідшав. На моніторах можна було побачити, як частина повстанців біжить назад, до рудничних шлюзів «Першої». Проте це був останній успіх О'Коннора.
Клони начепили звукоізолюючі шоломи й відправили на штурм бар'єру своїх роботів. Техніки повсталих встановили на роботів броню і портативні кінетичні гармати, зняті з переможених кіборґів Джи Тау. Першим пострілом однієї з гармат двохсоткілограмового поліцейського кіборґа відкинуло метрів на десять, знесло і охоронців бар'єру, і сам бар'єр. Шматок розбитого титанового щита відірвав стегно старшому шерифові. О'Коннор відійшов до предків через сімдесят три секунди. В останню хвилину життя він думав про секс-службовця клонку Зару, від гарячого і слухняного тіла якої лише сорок хвилин тому його відірвав сигнал тривоги.