Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Я не вмію жати!
Напни мені холодочок,
Я буду лежати!
Ой ти знав, нащо брав -
Не вмію й косити:
Як не стане свого хліба,
Мусим попросити!
Ой ти, гарний Семене
"Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене;
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!"
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!"
"Нащо мені та корова,
Як ти сама, як ворона;
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!"
А
Аби мені до любові!"
"Ой ти, гарний Семене,
Прийди, сядь коло мене;
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!"
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!"
"Нащо мені тая курка,
Що ти сама, як та дурка;
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!"
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!"
"Ой ти, гарний Семене,
Прийди, сядь коло мене;
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!"
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!"
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!"
"Нащо мені та ягниця,
Як ти сама, як мазниця;
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!"
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!"
Ой ти, дівчино зарученая
"Ой ти, дівчино зарученая,
Чого ти ходиш засмученая?"
"Ой ходжу, ходжу засмученая,
Що не за тебе зарученая!"
"Ой ти, дівчино, словами блудиш -
Сама не знаєш, кого ти любиш!"
"Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Тільки не знаю, з ким жити маю.
Ой знаю, знаю, із ким кохаюсь,
Тільки не знаю, з ким повінчаюсь.
Вийду на поле, гляну на море -
Сама я бачу, що мені горе.
Сама я бачу, чого я плачу:
Свого милого в вічі не бачу.
Буду стояти на тім камені,
Поки не прийде милий до мене.
Буду терпіти велику муку,
Поки не скаже: "Дай мені руку!"
"Ой ти, дівчино - чарівниченько,
Причарувала моє серденько.
Причарувала серце і душу,
Тепер тебе я любити мушу".
"Якби ж ти так знав з сіней до хати,
Як я умію та чарувати.
У мене чари - чорні брівоньки,
Моя принада - сама молода;
У мене чари завжди готові -
Біле личенько і чорні брови".
Ой ти, дівчино, горда та пишна
– Ой ти, дівчино,
Горда та пишна,
Чом ти до мене
Звечора не вийшла?
Чом ти до мене
Звечора не вийшла?
– Ой як я маю
До тебе ходити?
Кругом живуть воріженьки,
Будуть нас судити!
Кругом живуть воріженьки,
Будуть нас судити!
– Ой нехай судять,
Да на своє лихо!
Ми з тобою, моє серце,
Любімося тихо!
Ми з тобою, моє серце,
Любімося тихо!
Ой нехай судять,
Да
як розуміють:Прийде тая годинонька,
Що всі поніміють.
Прийде тая годинонька,
Що всі поніміють.
Ой ти, кицю, кицю
Ой ти, кицю, кицю,
Піди по водицю,
Не впади в криницю.
Ой ну, люлі, люлі.
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Пішов котик рятувать,
А вже кицю не видать.
Узяв кицю за вушко
Да й положив на сушко:
"Лежи, кицю, висихай,
Свого кота дожидай".
Ой ну, люлі, люлі.
Ой ти, коте рябку
Ой ти, коте рябку,
Та вимети хатку,
А ти, коте сірий,
Та вимети сіни,
А ти, котку рудю,
Та вимети грубу,
А ти, кішко, не ворчи,
Піди сміття одімчи.
А ти, волохатий,
Біжи кругом хати.
Тільки, котку, не мурчи,
Дитиночки не збуди.
А ти, коте муругий,
Прийди до нас удруге,
До нашої хати
Дитя колихати.
А ти, коте чорний,
Та сідай у човен,
Вези рибки повен.
Та запряжеш конячок,
Та поїдеш на лужок,
Наламаєш квіточок
Забавляти діточок.
Поїдеш у долину
По червону калину
Забавляти дитину.
Ой ти, коте, не гуди
Ой ти, коте, не гуди,
Спить дитина, не збуди.
Дитяточко маленьке,
Воно спатки раденьке,
Дитяточко малесеньке,
Воно спатки радесеньке.
Ой ти, місяцю, а я зіронька ясна
Ой ти, місяцю,
А я зіронька ясна;
Ой ти парубок,
А я дівонька красна.
Ой ти, парубок,
А я дівонька красна,
В вишневім саду
Я ж тобі коника пасла.
Пасла я коня
Звечора й до півночі,
І спала роса
На мої карі очі.
Не так на очі,
Як на русую косу.
Серце-козаче,
Віночка не доношу.
Ой ти, місяцю-зоре
Ой ти, місяцю-зоре,
Та світи на все поле, -
Там десь моя миленькая
Та пшениченьку поле.
Вона поле та все поле,
Кукіль вона вибирає,
Кукіль вона вибирає,
На сонечко поглядає.
Кукіль вона вибирає,
На сонечко поглядає,
На сонечко поглядає -
Миленького виглядає.
Ой у вишневому садочку
Ой у вишневому садочку,
Там соловейко щебетав:
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.
Ой у зеленому садочку
Козак дівчину умовляв.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,