Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Замутили чисту воду.
Я, молода, постояла,
Поки вода устояла!
Я, молода, постояла,
Поки вода устояла!
Ой у полі криниченька
Ой у полі криниченька,
В ній холодна водиченька.
Ой у полі криниченька,
В ній холодна водиченька.
Ой там Галя воду брала
Та й з Романом розмовляла.
Ой там Галя воду брала
Та й з Романом розмовляла.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
Ой став Роман жартувати,
З
"Ой, Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
"Ой, Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
Бо лихую матір маю -
Буде бити - добре знаю.
Бо лихую матір маю -
Буде бити - добре знаю.
Буде бити ще й лаяти
І Романом докоряти.
Буде бити ще й лаяти
І Романом докоряти.
Ой, Романе, Романочку,
Сватай мне, львів’яночку".
Ой, Романе, Романочку,
Сватай мне, львів’яночку".
Ой у полі нивка
Ой у полі нивка, кругом материнка...
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)
Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)
Мусив шапку зняти, "день добрий" сказати.
"Помагай біг, дівча моє, тобі жито жати!" (2)
А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала - серденьком назвала. (2)
"Як їдеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому! (2)
А вітер тихенький, солома легенька, -
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька!" (2)
А вже ж цяя слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)
Вишила сорочку та й червоним шовком,
Щоб козака упізнати поміж цілим полком. (2)
Ой у полі три криниченьки
Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
"Що чорняву від душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся!"
"Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, ой не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею".
"Любив я тебе дівчиною,
Любитиму й молодицею,
Довго, довго та й буду ждати,
Поки станеш удовицею".
Ой не всі ж тії сади цвітуть,
Що весною розвиваються.
Не всі ж тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються.
Половина тих садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та й вінчається,
А другая розлучається.
Ой хмариться - дощ буде
Ой хмариться - дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю
Попалася в неволю.
Що за свою сваволю
Попалася
в неволю.Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Сіла собі, журюся:
За корову боюся.
Сіла собі, журюся:
За корову боюся.
Прийшов милий з дороги,
А я йому - бух в ноги:
"Що ж я, милий, зробила,
Коровицю пропила!"
"Що ж я, милий, зробила,
Коровицю пропила!"
Милий милу жалує,
Коровицю дарує:
"Пий, мила, здорова,
Буде друга корова,
Пий, мила, не біда -
Буде ціла череда".
Ой ходила дівчина бережком
Ой ходила дівчина бережком (2)
Заганяла селезня батіжком: (2)
"Іди, іди, селезню, додому, (2)
Продам тебе дідові, рудому". (2)
За три копи селезня продала, (2)
А за копу дударика найняла: (2)
"Заграй мені, дударику, на дуду, (2)
Нехай же я своє горе забуду". (2)
"Коли б тобі горенько да печаль, (2)
То б ти вийшов на вулицю та й кричав; (2)
А то ж тобі горенька немає, (2)
Ой хто ж тобі сі кучері звиває?"(2)
"Була в мене дівчина Уляна, (2)
Вона ж мені сі кучері звивала; (2)
Була в мене дівчина Орися, (2)
Тоді в мене сі кучері вилися; (2)
Була в мене дівчина Варвара, (2)
Вона ж мені сі кучері порвала; (2)
Була в мене дівчина паскуда, (2)
Вона ж мені сі кучері поскубла". (2)
Ой чий то кінь стоїть
Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Не так та дівчина,
Як біле личенько.
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.
Дівчина підійшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.
Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде
Кохання відійде.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде
Кохання відійде.
Ой чорна я си, чорна
Ой чорна я си, чорна,
Чорнява, як циганка.
Чом си полюбила (2)
Чорнявого Іванка?
Іванко, та й Іванко,
Сорочка вишиванка,
Високий та стрункий, (2)
Ще й на бороді ямка.
"Марусе ти, Марусе,
Люблю я твою вроду,
Люблю дивитися, (2)
Як ти ідеш по воду.
Як ти ідеш по воду,
Вертаєшся з водою,
Люблю дивитися, (2)
Марусе, за тобою".