сльози посіяв я,Мої зітхання сталиПіснями солов’я.Як ти мене любиш, дівчатко,Я заквітчаю твій дім,Щоб завжди співав соловейкоПеред вікном твоїм.Як я в очей твоїх блакитьПогляну – біль зникає
вмить;А як тебе цілую я,Вертається снага моя.Як до грудей тулюсь твоїх,Небесних заживаю втіх;А скажеш: «Я тебе люблю!» —Тоді я гірко сльози ллю.Хоч і не любиш ти мене,Не впав я в безнадію.В лице твоє дивлюсь яснеІ, мов король, радію.
