Заплакана Європа
Шрифт:
Поки вона це робить, її мозок працює у шаленому ритмі, видумуючи, чим би заспокоїти тата. Знаходить вихід – потрібно відволікти його увагу іншою новиною. Якоюсь сенсацією. Приємною.
– До речі, я мала вам із мамою сьогодні
Тато про всяк випадок запитує:
– Ти нікуди не поїдеш?
Дівчина суворо промовляє:
– Я йому про таку радість, а він про від’їзди… Та це в Москві йшла вулицею, мені тицьнули до рук. Реклама!
Батько заспокоюється, встає з колін, радісно шепоче:
– Ой, я ж на роботу запізнююсь, – і вже на ходу: – То, кажеш, буде весілля? Ну, нарешті…
– Я б не хотіла нічого гучного… – починає Людочка.
– От і правильно. Ми з мамою пішли розписалися і живемо – не тужимо. Краще ми вам гроші подаруємо, – говорив, стоячи біля ліфта.
Людочка проводжала його. Коли за татом зачинилися двері, почала обмірковувати, як про їхнє одруження повідомити Миколі, який ні сном ні духом не здогадується про свій теперішній статус нареченого.
Пропозиція
На побачення Коля, всупереч своїм сталим переконанням, припхався з однією червоною трояндою на довгій ніжці, яка волочилася мало не по землі. «До
чого ця квітка?» – міркувала Жужа. Микола втулив троянду коханій і незграбно поцілував її у щоку, низько зігнувшись.– За що? – запитала, прикладаючи носа до квітки.
Без попередження відломила півстебла й жбурнула зайве в кущі. Миколу такий вчинок образив.
– Це ж спеціально таке довге, для краси.
Людочка натомість підхопила його під руку.
– У мене є дуже важливе повідомлення…
Розповіла про вранішню розмову з татом.
– Розумієш, він плакав, і я не знала, як його заспокоїти, – пояснювала, махаючи квіткою.
– Не поламай, – раз у раз просив Коля, вказуючи Люсі на троянду.
– І я сказала… Розумієш, це вийшло якось спонтанно… Я сказала…
– Обережно! – підхопив троянду, що мало не випала з рук збудженої дівчини.
– Я йому сказала, що ми з тобою… вирішили… одружитися.
Хлопець перевів погляд із рук Людочки на її обличчя. Дівчина очікувала бурхливої негативної реакції, тому була готова до відсічі.
– Потім ми скажемо, що передумали. Ну, коли усе вляжеться, – всміхнулася трохи невпевнено.
– От і добре! – напрочуд радісно вимовив Микола, вихопив троянду, став на одне коліно й виголосив, як народний артист:
Конец ознакомительного фрагмента.