Зенітка
Шрифт:
І вони тепер солдати і командири, лейтенанти, капітани і майори, льотчики і зенітники, гармаші і розвідники, снайпери і кавалеристи, аеростатчиці і медсестри…
І от перед вами аеростатчик — командир поста.
Вона ж така, як студенткою хімічного інституту була, голубоока і з довгими віями, — тільки не пальто на ній з котиковим коміром, а сіра шинеля солдатська, і не черевики на ній модельні, а начищені до блиску солдатські чобітки.
І на ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками.
Сержант!
Вона б уже була хіміком, бо пішла вона захищати Батьківщину з другого курсу хімічного інституту і вже три роки в армії, і ловила б вона тепер які-небудь, може, гази від коксових печей, — а тепер вона солдат, командир поста, аеростатчик і ловить фашистських хижаків, що смертоносними бомбами хотять нищити прекрасні міста нашої прекрасної Батьківщини.
Вона на бойовім посту — вона не дає фашистському стерв'ятникові зруйнувати її город і її інститут.
І вона знає, що закінчиться війна і вона поверне додому, — вона знову буде студенткою хімічного інституту і, закінчивши його, — буде інженером-хіміком, бо хімію вона дуже любить.
А тепер вона щоночі, пославши свій аеростат високо-високо вгору, стежить за ним, до апаратури придивляючись та прислухаючись, стежить і ловить летючого ворога.
І вона таки його піймала.
Коли в травні 1944 року табун «юнкерсів», «фоке-вульфів», «хейнкелів» та іншого фашистського стального гайвороння налетів на Київ та його пригороди, її аеростат був високо-високо вгорі…
Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури, матері з дітьми ховалися по бомбосховищах, а голубоока дівчина — командир поста — стояла біля своєї лебідки і стежила, стежила, стежила…
Раптом — ривок, зірвалася лебідка з місця і… поїхала…
І, може б, довго вона їхала, якби не зачепилася за естакаду…
Трос обірвано… Він почав падати… Аеростат зірвався…
А на другий день недалечко від отряду знайшли розтрощеного «хейнкеля», на гвинті в нього намотаний трос, а під його уламками трупи фашистських загарбників…
Хороша-хороша голубоока дівчина впіймала хижака…
Чому ж їй не пишатися, чому ж їй не радіти?!
Вона захистила свою землю, свою Батьківщину!
І тепер для неї поети інші вірші пишуть:
Для такого молодцяІ погони до лиця…До лиця хорошої-хорошої дівчини!
Голубоокої і ніжної.
Рейхсдрап, або Гудеріанізація німецької армії
До 27 роковин своїх наша чудесна Червона Армія, висловлюючись науково, перетактикостратегувала німецько-фашистську армію.
Що це значить?
Це значить, що коли раніше німецька армія воювала, стоячи до Червоної Армії лицем, то тепер вона воює, повернувшись до неї спиною.
Раніше німецька армія наступала на схід повільно, тепер вона на Східному своєму фронті наступає на
захід бігом.І то таким бігом, що дідько його знає, як за нею й угнатися.
Сильно дуже тренірована у фашистів армія: подумайте самі, за 40 день наступу (січень-лютий 1945 р.) — лупонуть на 570 кілометрів, од Варшави аж до Одеси.
Це вже не простий вам драп, а драп державний, рейхсдрап…
Почалося з того, що «фюрер» призначив на начальника свого генерального штабу генерала Гудеріана.
Не просто генерала, а танкового.
Це той генерал, що виголосив на початку війни: «Увага, танки!»
Всі думали, що німецький генерал, проголошуючи свою «увагу», мав на меті свої, німецькі, танки, а він, виявляється, хитрий, він, виявляється, далекозорий, — він якраз попереджував своє військо про те, що з'являться радянські танки:
— Увага, танки!
Тобто:
— Тікай, куди видно!
Німецька армія правильно зрозуміла заклик свого генерала і тікає…
Це і є гудеріанізація армії.
І яка все-таки німецька техніка, і яка все-таки німецька організованість!
Що значить такий драп: узяв та й побіг?
Примітив!
Сучасна, передова армія так драпать не може, вона може тільки тікати за останнім словом військової техніки.
Вона так і робить: зразу ж винайшли так звані пересувні доти, доти на колесах, — «драпдоти».
Чудо техніки: сів у дот і драпай.
Так само й щодо організованості.
За 40 день нашого наступу німці здали 300 міст, 100 воєнних заводів, 2400 залізничних станцій, 15 тисяч кілометрів залізничної колії.
В день, значить, здавалось: 7,5 міст, 2,5 воєнних заводів, 60 залізничних станцій і 375 кілометрів залізниці.
Так швидко здать таку уйму території з містами, заводами, залізницями, населенням і т. д., і т. д. можна тільки при зразковій організованості всього і державного, і громадського апарату.
Рейхсдрап тільки-но почався.
Гудеріанізація армії дала тільки перші свої наслідки.
Шкода, що територія третього рейху — не така вже велика, не дасть вона розгорнутися і драпові, і гудеріанізації так, як би вони могли це зробити…
А чи не випередити Червоній Армії уславлену німецьку, стати спереду та:
— А куди? Ану, назад!
Хай біжить на схід.
У нас місця вистачить і для Гудеріана, і для гудеріанізованої армії.
Пекло тріщить
Ой, що робиться зараз у пеклі, що робиться?!
Усі чорти в паніці, а найстарший диявол, Вельзевул, сидить у кабінеті, замкнувся, нікого не приймає, секретарка ходить навшпиньки і, як котрийсь сатана голову до приймальні виткне, — зразу:
— Ш-ш-ш! Тихо!
— Не приймають?!
— Та куди там приймать?! Замислившись, ратиці гризуть і сопуть!
— А що таке?!
— Тихо! І сама не знаю! Іноді шию дугою вигнуть, голову нахилять, хвостом себе по стегнах ляскають та все когось ріжками ніби хотять проткнуть і набік одкинуть! Тікай краще!