6.25
рейтинг книги
— Бухта нічогенька, — пробурмотів він нарешті. — Непогане місце для шинку. І багато народу, друзяко? Батько відповів, що, на жаль, народу тут буває дуже мало. — То й гаразд! — сказав моряк. — Пристань саме для мене. Гей, ти, голубе! — гукнув він чоловікові, що прикотив візка. — Під'їжджай сюди, допоможеш втягти скриню. Я перебуду тут який час, — провадив він далі. — Чоловік я простий. Ром, шинка, яєчня — і більше мені нічого не треба. Хіба тільки ще он та скеля, з якої видно в морі кораблі… Як…
6.25
рейтинг книги
— Бачите, спати не можна. Треба продумати всі варіанти, всі можливості. Наприкінці п’ятого кола повинно бути рішення. — Але це ще сто десять годин… — Гаразд, посплю тут у кріслі, коли закінчиться діяння спораміну. Я прийняв його двадцять чотири години тому. Дівчина щось зосереджено обмірковувала і, нарешті, зважилася: — Може, зменшити радіус кола? Що як у них аварія передавача? — Не можна! Зменшити радіус, не сповільнюючи швидкості, — миттєве руйнування корабля. Зменшити швидкість і… потім без…
7.17
рейтинг книги
— Дуже добре, сер, — сказала вона. — Як ваша ласка. За хвилину в кімнаті буде тепло. Не відповівши нічого, він знову відвернув обличчя, а місіс Гол, почуваючи, що спроби її зав’язати розмову марні, нашвидкуруч заслала стіл і війнулася з кімнати. Зайшовши знову, вона побачила, що Незнайомий, немов кам’яна статуя, і далі згорбатіло стоїть на тому самому місці, піднявши комір пальта і спустивши вниз криси капелюха, що зовсім укривали йому обличчя й вуха. Вона досить гучно поставила на стіл яйця з…
7.00
рейтинг книги
Опинившись у цій гавані, Істерлінг забув про свої мрії — його полонила досить-таки цікава дійсність. Ця дійсність прибрала вигляду великого корабля з червоними бортами, який гордовито стояв на якорі серед менших суден, мов лебідь серед табуна гусей. Коли Істерлінг підійшов досить близько і прочитав назву корабля «Сінко Льягас», намальовану на кормі великими золотими літерами, а під нею слово «Кадіс», що означало порт, з якого вийшов цей корабель, він протер очі і прочитав усе ще раз. По тому він…
7.00
рейтинг книги
Він поглянув навколо себе. Цяток не стало: були планети і зорі, не більші за кульку пінг-понгу. Із Землі стільки не побачиш. Зараз, коли втупишся в одну точку, вони зливаються в один фон. Безліч Чумацьких Шляхів. Велетенська сфера, нерухомість, він сам — найбільша величина в центрі сфери. Кисню, енергії вистачить на кілька годин. Якщо раніше не влучить якась піщинка, що мчить з божевільною швидкістю. Краще дивитися в одну точку. У вічі… вічності. Щось думати. Наприклад: нічого подібного,…
7.50
рейтинг книги
Друже, ти, що читатимеш оці нотатки! Якщо ти літня людина, то ще, мабуть, пам’ятаєш космічну трагедію Віоли. Віоли й Віктора, який ринувся рятувати її. Свого часу про них багато говорили, писали і навіть співали пісні. Потім з’явилися нові герої, нові тривоги. Лише в Пантеоні Безсмертя залишився величний пам’ятник — дві прекрасні постаті, що прагнуть до неба. Віола, ніби чайка морська, поривається в безмірність дивокола, а Віктор прагне догнати її і ніяк не може торкнутися пасма серпанку, що в’ється…
6.25
рейтинг книги
Але прошу хвильку уваги! Ще одне маленьке пояснення! Якщо твою думку, мій читачу, огорне чорна тінь невіри, згорни цю книгу і більше ніколи навіть не дивись в її бік. Запевняю тебе, капітан Небреха — найправдивіша людина у Всесвіті. Такого правдолюба тобі не знайти, хоч шукай від півострова Ямал і аж до Великого Воза. — Якби я розгубився і забарився ще на хвилину, я, можливо, не зібрав би від Азимута навіть молекул, — задумливо мовив капітан Небреха, зручно вмощуючись у глибокому командорському…
7.71
рейтинг книги
У “Годині Бика” я зобразив групу землян, котрі, переселившись на іншу планету, цим самим повторюють піонерське завоювання заходу Америки, проте маючи значно вищий рівень технічних можливостей. Неймовірна швидкість росту населення а капіталістичне господарювання призвели до виснаження планети та масової смертності від голоду й хвороби. Державний лад на пограбованій планеті, звісно, мусить бути олігархічним. Отож, аби побудувати модель подібної держави, я продовжив у майбутнє ті тенденції гангстерського…
5.00
рейтинг книги
Ефект самотини — так я назвав для себе цю звабу морем та незаселеними островами з пальмами і бурштиновими берегами. Я чудово усвідомлював, що островів таких лишилося небагато. На великих, давно обжитих островах на кожного краба припадає по два терраплани або елі. Проте навіть там, коло берега, на дні ще квітували первісні сади. У підводних джунглях бродили вкриті панцирами істоти, повзали морські зірки, пурхали риби-метелики і, наче казкові гроти та замки, височіло громаддя коралів. Мріяти про таке…
5.00
рейтинг книги
— Присядько перейшов до нашої лабораторії. Хлопець — золоті руки. Працювати з ним легко. Сорокін ще розповів мені про зміну тематики лабораторії, про лаборантку Марічку — норовисте дівчисько, слова їй не скажеш, учора мов на зло спалила дефіцитний кріотронний тестер. Переказав сюжет останнього італійського фільму. Помовчав. — Може, квартиру скоро одержу. — Вітаю. Він здивовано зиркнув на мене, насупився. І відразу удавано бадьоро почав розповідати про нову свою «геніальну ідею», яку шеф, старий…
5.00
рейтинг книги
— А якщо повернутися назад і йти, прокладаючи власну стежку? — пружно підводячись, мовив Білякевич. — Навряд чи вдасться це. Втрачено час, тепер уже трудно відтворити в усіх деталях тодішню обстановку. Щось, безперечно, пропущено, лишилось непоміченим, визнано несуттєвим. А в такій справі не можна нічого пропускати. При всій трагічності того, що сталось, попервах здавалося, що справа ця нескладна. …. Пізно ввечері 19 серпня 198… року сторож бази відпочинку виробничого об'єднання «Транзистор» Кузема…
5.00
рейтинг книги
___________________ Райнов Б. Людина повертається з минулого Твір розповідає про роботу болгарського карного розшуку. Сталося вбивство, інспектор Антонов мусить знайти вбивцю. В процесі слідства з'ясовується, що убитий і вбивця до перемоги народного ладу співробітничали з фашистами… ___________________ Руж І. Таємниче викрадення
1970 Арсеньєв В. Дерсу Узала ___________________ Бережний В. У промінні двох сонць В повісті “Археоскрипт” автор…
5.00
рейтинг книги
Справа в тому, що з деякого часу метеорологи встановили дивне явище: пассати і муссони [2] почали змінювати свій звичайний напрям. В екваторіальній зоні вітри, що дмуть звичайно із сходу і до екватора, почали відхилятися на північ, і чим далі на північ, тим це відхилення помічалося дужче. Синоптичні карти [3] виявили, що в зоні Верхоянська утворився якийсь центр, куди і прямують усі вітри, мов промені, що збираються у величезний фокус. Це викликало (правда, поки що малопомітну) зміну середньої…
5.00
рейтинг книги
— Тебе хтось скривдив? Дівчинка заперечливо похитала головою. Він поспішно додав: — Я не хотів втручатись у твої справи. Просто мені сумно гуляти самому. Коли бачу: ти йдеш і рюмсаєш. Дівчинка недовірливо всміхнулася. Туман, який застилав їй очі, почав розвіюватися. Вона пригадала, як учитель сказав: “Віто Лещук, ти винна і мусиш вибачитися перед Миколою”. Вона тоді вперто закусила губу й мовчала. “Ну що ж, не поїдеш на екскурсію. Посидиш вдома, подумаєш”. Не могла ж вона розповісти, як було…
5.00
рейтинг книги
— Душно тут, — сказала голосно. Ксьондз прислужливо опустив вікно. Жінка подякувала йому легенькою усмішкою. Витягши з кишені шуби червону в білий горошок шовкову хустину, вона висунулася з вікна, вдихаючи холодне прозоре повітря. При денному освітленні її пухнасте волосся виявилося мідно-червоного кольору, а на блідому обличчі де-не-де проступали золотаві веснянки. Вона була дуже вродлива — з орлиним носом, маленьким ротом і таким білим лицем, неначе його ніколи не торкалися сонячні промені.
…
5.00
рейтинг книги
Мешкав Лучіан Фіуреску у невеличкій кімнатці на Голубій вулиці. Дружини в нього не було. Правда, якось випадково він проговорився, що колись був одружений з вродливою кравчихою, але вона загинула у війну під час першого бомбардування столиці, й відтоді він більше не шукав собі пари. В своїй кімнаті ніяких жінок теж не приймав. Однак він мав подругу — вродливу жінку років сорока, привабливу, з майже дівочою стрункою поставою і двічі на тиждень зустрічався з нею. Час від часу цю сентиментальну пару…
5.00
рейтинг книги
— А от узяти б і полетіти з ним, дуже просто, — знову мовив солдат, усміхнувся простодушно і водночас швидко з голови до ніг оглянув Скайльса. Раптом він примружився, усмішка зникла з обличчя. Він уважно дивився через вулицю на босу жінку, яка все ще нерухомо стояла біля кошика. Кивнувши підборіддям, він сказав їй: — Машо, ти чого стоїш? (Вона швидко блимнула очима). Ну і йшла б уже додому. (Вона переступила невеликими запорошеними ногами, зітхнула, нахилила голову). Іди, йди, я скоро прийду.…
5.00
рейтинг книги
— Довести інтелект робота до людського рівня? Для цього потрібна система, здатна самонавчатися, — зауважив журналіст. — Людина все життя навчається, та й то… — Не всі вчаться, і не все життя, — не погодився вчений. — Інформація — не головне для інтелектуальної системи. — Що ж тоді головне? Якщо я не прочитаю книжки, журналу, газети, що ж я знатиму… — Головне — це розумно і корисно мислити. Ось чому нас передусім цікавить, як штучно створена система взаємодіятиме з людьми. Буде вона добра чи…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Бастард Императора
— Аааа! — закричала какая-то женщина и обернувшись на её крик, я вижу, как к ней летит оса размером с собаку, с перепончатыми крыльями и двумя длинными жвалами. Создаю копьё молнии и запускаю в тварь. Её пробивает насквозь и пришпиливает к стене дома. Я посмотрел на небо, в то место, где располагалась красная точка, но тут же помотал головой из стороны в сторону, избавляясь от назойливых мыслей как-нибудь добраться до неё. Буду надеяться, что её всё остановят местные виртуозы, называемые высшими.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 РОС: Пипец Котенку!
Мерзко улыбается. У него огромные передние зубы, как у кролика. — Чего разлёгся! Опять даёт мне сильную пощёчину. Хотя прекрасно видит, что я уже пришел в себя. «Да как ты смеешь, червь», — хочу сказать я. Даже не сказать, а прореветь, наполнив голос печатью Ужаса. Но изо рта вытекают лишь невнятные звуки, вместе с липкой слюной с привкусом железа. — Сильно приложился, — сетует другой подросток и подходит. — Эй, Котёнок! Сюда смотри. Сколько пальцев показываю?
И тычет мне в лицо кулаком…
5.00
рейтинг книги
Дыхание перехватило, стоило мне выбраться из кареты, сердце тут же пустилось вскачь, как только я увидела особняк. — Простите, мадам, в трущобах манерам не учат, — шутовски поклонился Кип, в ту же секунду вернув былую серьёзность, прошептал, — опасную игру ты затеяла, Дель. — Знаю, Кип, ты уже говорил, — лукаво подмигнула, чуть замедлила свой шаг, чтобы мужчина смог опередить меня. Графство Рейн сейчас переживало не лучшие времена. Стражу Фрэнк давно разогнал, даже привратника он не смог содержать,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Валинор
— Что последнее ты помнишь? — допытывался голос невидимой женщины, словно она читала мои мысли. Я не был уверен, что действительно хочу это знать, но снова почесал голову, честно пытаясь восстановить в памяти картину последних событий. — Кажется, я был… на работе? — На складе автомобильных масел, — подсказал голос. — Точно. — Туман в голове начал понемногу рассеиваться. — Я как обычно переставлял бочки, когда внезапно взвыла сирена пожарной опасности. Но вместо эвакуации мы с товарищем как…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 Не вывожу
Сдираю с себя Джуза. У горе-Охотника руки и ноги затекли в попытках схватиться за меня покрепче. — Вот ваш багаж, — кладу Охотника к ногам опешившей Принцессы. — Всё! А теперь мне срочно надо удалиться. — Довлатов… — напарница выглядит так, будто её бросают после пяти лет отношений. — Я под «Фокусом», — стучу пальцем по виску. — Стойте тут, Принцесса. Подумайте, что именно и каким тоном вы хотите мне сказать.
Поправив на себе одежду, уверенной походкой иду к назгулу. Фокус…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Товарищ "Чума"
А рейх простоит не тысячу лет, как это уже предрек Фюрер — он будет стоять вечно! И все те, кто сейчас стоит у его истоков — тоже будут жить вечно, как легендарные Боги из так любимых Гиммлером нордических саг о допотопных временах! Да они сами и станут Богами этого Нового Мира, который непременно завоюют силой своего непобедимого германского духа, ну, и воинского умения, конечно! И пусть, это пока еще только мечты, но Генрих в них верил. Верил истово, до почечных колик и зубовного скрежета! Ведь…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Санек
— Вот слушаю я тебя, Лис, и поражаюсь: ты сам-то веришь, что четырнадцатилетний пацан, приехавший из глухомани, мог сделать все, о чем ты рассказал? Такой объем дел не всем спецслужбам под силу, и ты это знаешь не хуже меня. Я еще могу поверить в его торгашеский талант, но вот в возникшую на ровном месте дружбу с аристократической французской семьей не поверю ни за что. Вдумайся, Лис, он, по твоим словам, чуть ли не родным стал для аристократов из республики. Это из аристократическое общество не…
7.46
рейтинг книги
Пролог Макар окинул скучным взглядом присутствующих в зале. Многих из них, с ног до головы упакованных в статусную обертку от Brioni и Ermenegildo Zegna, он знал лично, в первые полчаса уже успел со всеми поздороваться и переброситься парой обязательных вежливых фраз. С другими, если и не был знаком, то примерно представлял, кто есть кто и кто чем дышит, незнакомцев здесь по пальцам можно было пересчитать. Неудивительно, местная бизнес-тусовка в залетных нужды не испытывала, разве что в желающих…
7.17
рейтинг книги
Серия:
#6 Девяностые
По дороге назад я всё думал о бизнес-идее организовать свой видеосалон. Первый такой, в котором я побывал в прошлой жизни, появился летом 86-го. Это было в Ростове, цена сеанса — рупь, и он был точно не государственный, а от общества «Знание», вроде. Перед каждым сеансом какой-то мутный видеолектор нам рассказывал, о чем этот фильм и какие мысли он выражает. Кратенько, формально, пару минут. А ведь это тема для заработка! Можно в Красноярске организовать! Но не хочу это делать подпольно. А вот про…
5.00
рейтинг книги
— Ври больше! Все видели! — пробасила Роззи. От Розы там было одно только имя. На деле это была крепкая, широкоплечая драконица метр восемьдесят, с такими бицепсами, что любой адепт военного направления мог бы позавидовать. Адель подошла ещё ближе. Мы стояли буквально нос к носу. Она внимательно посмотрела на меня, а затем демонстративно зажала нос пальцами. — Фу, от нее воняет. Другие девочки услужливо захихикали. Это неправда! Хоть форма на мне была и старенькая, слегка затасканная, с…
6.33
рейтинг книги
Серия:
#3 Ермак
Пароход приткнулся бортом к причалу. Выскочившие матросы набросили концы канатов на импровизированные кнехты. После чего подали трап на причал. Я сошёл первым. За мной потянулись кубанцы, образовывая двумя колонами коридор. Краем глаза увидел, как изумлённо расширились глаза атамана Савина и протоирея Ташлыкова. Видимо, узнали меня. С учётом того, что после награждения и недельного отдыха я узнал, что буду сопровождать Николая на Дальний Восток в родные места, Селевёрстовым я ничего не написал, желая…
5.00
рейтинг книги
Но сейчас для неё в приоритете вместе с СБэшниками дружественных и вассальных родов найти всю скрытую в губернии грязь, которая способна попортить нам жизнь, и вымести её к чертям собачьим. Опять же больше информации о положении дел в Омской губернии СБэшникам нужно нарыть. «Медведь», в котором я ехал, остановился. Закрыв ноутбук, я вышел на улицу. — Господин, какие буду указания? — тут же подлетел ко мне красноволосый Игорь Агапов. Бывший владелец моей БМВ уже дорос до пятого ранга — стал…
5.00
рейтинг книги
Annotation Вот и выросли наши дети. Впереди у них целая жизнь и у каждого своя история. Вера, влюбленная в своего маркиза, тем не менее, желает добиться отмены помолвки, боясь, что он не полюбит ее саму, совершает глупые и отважные поступки. Витя, пока не нашел свою судьбу, говорит матери, что не нашел такой девушки, за которой пошел бы на край света. И оказывается как раз на краю света. Может, эта девушка и есть его судьба? Маруся, которая воспитывала наследного принца Филиппа с периода…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Начальник милиции
— Я друзей не списываю. Адрес мне назовите, — непреклонно проговорил я. Шеф вздохнул, подошел к столу. Поднял трубку и покрутил диск телефона. Переговорил с кем-то из кадров УВД Угледарска, записал на листочке адрес Ершова и протянул мне. — Только я прошу, Саша, не наделай глупостей… Иначе ни меня, ни тебя не переведут. А может, и вообще турнут. — Разберемся, — буркнул я и вышел из кабинета, хлопнув дверью. Спустился на крыльцо и осмотрелся. Как назло, служебной «копейки» на привычном месте…