Біблія /Библия

5 Я же вповаю на доброту твою; серце моє нехай зрадується спасеннєм твоїм. Сьпівати му Господеві, він бо сотворив добро менї.

Псалтир 14

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Б езумний говорить в серцї своїм: нема Бога. Вони розвратились, і вчинили мерзенні дїла; нема там нї одного, хто б чинив добро.

2 Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.

3 Усї одвернулись, усї разом зледащіли, нема там, щоб хто робив благостиню, нема нї одного.

4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають нарід мій, наче б вони хлїб їли? Господа не призивають.

5 Тодї обняв їх страх, бо є Бог між праведним родом.

6 Ви насьміялись над думкою бідного, но Бог пристань його.

7 Ох, коли б то прийшло спасеннє Ізраїлеві від Сиона! Коли поверне Господь народ свій з неволї, зрадїє Яков, і звеселиться Ізраїль.

Псалтир 15

1 Псальма Давидова. Г осподи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй?

2 Той, хто ходить в чистотї, творить справедливість, і говорить щиру правду,

3 Не одсуджує язиком своїм, не робить лиха сусїдові свому, і не допускає неслави на ближнього свого.

4 В чиїх очах погорда для покидї, а пошана для тих, що бояться Господа; хто присяг з утратою для себе, і держить слово,

5 Хто не дає гроша свого на лихву, і не приймає підкупів проти безвинного. Хто так дїлає, не захитається по вік.

Псалтир 16

1 Псальма Давидова. Х рань мене, Боже, бо я вповаю на тебе.

2 Ти, душе моя, сказала Господу: Ти єси Господь. Моя доброта не сягає до тебе.

3 Ти сказав до сьвятих, що на землї, і до величнїх: вони уся моя радість.

4 Умножаться болестї тих, що ганяють за иншим богом; не принесу жертви їх кровавої, і імена їх не спімну устами моїми.

5 Господь пай наслїддя мого і чаші моєї; ти держиш долю мою.

6 Межі мої у пишних країнах; наслїддє гарне моя займаньщина.

7 Благословити му Господа, що просьвітив мене; навіть вночі навчає мене внутро моє.

8 По всяк час сяє Господь передо мною; як що він по правицї в мене, то не захитаюсь.

9 . Тому радується серце моє, і веселиться душа моя, й тїло моє спочине у певнотї.

10 Ти бо не оставиш душі моєї в підземній пропастї, і не даси твому побожному бачити зотлїння.

11 Ти вкажеш менї дорогу життя; перед лицем твоїм повнота радощів, по правицї твоїй блаженство по всяк час.

Псалтир 17

1 Молитва Давидова. В ислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.

2 Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.

3 Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув - і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.

4 В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.

5 Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.

6 До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.

7 Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.

8 Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене

9 Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.

10 Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.

11 Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.

12 Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.

13 Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,

14 Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.

15 А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.

Псалтир 18

1 Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя!

2 Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

3 Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

4 Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

5 Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

6 В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

7 Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

8 Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

9 Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

10 І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

11 Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари.

12 При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

13 І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще.

14 Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

15 І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

16 Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

17 Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

19 Випровадив мене на простір, і визволив, Ёао вподобав мене.

20 Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.