Біблія /Библия
Шрифт:
8 Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9 В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10 Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11 Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат - в городах Юдейських.
12 Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13 Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14 Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15 Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16 Із голови
17 От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18 Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19 Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20 Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21 О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22 Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Езекiїль 1
1 Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі.
2 На олятий день місяця - се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю -
3 Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня.
4 Бачив же я - схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї,
5 А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий.
6 І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного - четверо крил.
7 А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає.
8 А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них - у всїх чотирьох.
9 А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе.
10 Подоба обличь їх: - зпереду було лице людське, правобіч - лице левине, лївобіч - лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими - лице орлове в усїх чотирьох;
11 І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм.
12 І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались.
13 А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки.
14 І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає.
15 І придивлявся я тим животинам, аж ось - на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх.
16 І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї.
17
А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи.18 Обіддє ж їх - високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох.
19 І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса.
20 Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах.
21 Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах.
22 А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався.
23 А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло.
24 І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали.
25 Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила.
26 А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому.
27 І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє нan><вкруги.
28 Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги.
Езекiїль 2
1 Оттакий був появ подобини слави Господньої. Побачивши її, впав я на лице своє, а відтак почув голос говорючого, й сказав він менї: Сину людський! стань на ноги твої, я бо говорити му з тобою.
2 І як він се казав менї, ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, й я чув говорючого до мене.
3 І сказав він до мене: Сину чоловічий! ось я посилаю тебе до синів Ізрайлевих, до того люду непокірливого, що відступили від мене; вони й їх отцї - се зрадники передо мною аж по сей день.
4 Се сини з безстидним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю, й скажеш їм: Так говорить Господь Бог:
5 Чи слухати муть вони, чи не слухати муть - се бо дом упрямий - та нехай знають, що був пророк між ними.
6 Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх і не страхайся мови їх, як вони бодяками й тернинами до тебе будуть, і тобі доведеться жити між скорпіонами, - не лякайся мови їх і не страхайся виду їх; вони бо дом упрямий;
7 Говори їм слова мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, вони бо непокірливі.
8 Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я тобі буду говорити; не впирайся, як той дом упрямий. Ось, отвори рота та й з'їж, що я дам тобі.
9 Я глянув, аже се рука, простягнута до мене, а в руцї - книговий звоєць.