Біблія /Библия
Шрифт:
3 Херувими ж стояли праворуч од храму, як той чоловік ввійшов, й сповнила хмара середний двір.
4 Господня ж слава знялась із херувима до храмового порога, й сповнила хмара храм, та й двір був повен сяєва слави Господньої.
5 І чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.
6 Як же він приказав одягненому в лняну одежу: Набери жару з простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.
7 І простяг один херувим із між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й
8 Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.
9 І бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, - як би з каменя хризолита.
10 Видом же всї четверо однакові, так нїби одно колесо було в другому.
11 Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нїкуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.
12 А все їх тїло й їх спина й їх руки й їх крила й колеса кругом повні були очок, - так у всїх чотирьох коліс.
13 Колеса сї, як я чув, називано - Вихор.
14 В кожного ж із них бул Rom чотири лиця: Лице в одного - лице херувимове; лице в другого - лице чоловіче; у третього було лице левине, а в четвертого - лице орлове.
15 І знялись херувими в гору. Се були ті ж животини, що бачив я при Ховар-річцї.
16 І як ійшли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими розпростирали крила, щоб ізнятись над землю, так не оддїлялись од них і колеса, а були все при них.
17 Як вони з'упинялись, то й колеса з'упинялись; а як вони здіймались угору, та й колеса здіймались; був бо в них животний дух.
18 І покинула слава Господня храмовий поріг та й стала над херувимами.
19 І замахали херувими крильми, й знялись угору перед очима в мене від землї; як вони підіймались, та й колеса коло них. І з'упинились вони коло ввіходу в восточню браму в Господньому дому, а над ними сияла слава Бога Ізрайлевого.
20 Се були сї самі животини, що я бачив при Ховар-ріцї у підніжжі Бога Ізрайлевого, й взнав я, що се були херувими.
21 У кожного - по чотири лиць, і в кожного по чотири крил, і щось наче людські руки були в їх під крильми.
22 А подобина лиць у них була та сама, яку я бачив при Ховар-ріцї, - й вид їх і самі вони. Кожний ішов навпростець перед себе.
Езекiїль 11
1 І підняв мене дух вгору, й принїс мене до восточньої брами в дому Господньому, що стояла на схід сонця. Там, коло ввіходу в ворота стояло двайцять і пять чоловіка, й завважав я між ними народніх князїв Езанїю Азуренка й Фалтію Банеєнка.
2 І сказав він менї: Сину чоловічий! се ті люде, що в їх лихе на умі й на шкоду сьому місту дораджують.
3 Вони бо говорять: Ще не близько; будемо доми будувати; він (город) - се котел, а ми мясиво.
4 Тим же то пророкуй проти них, ой пророкуй, сину чоловічий!
5 І зійшов на мене Господень дух, і сказав до мене: Промовляй: Так говорить Господь: Що ви говорите, доме Ізрайлїв, і що в вас на душі, - се я знаю.
6 Багато положили ви трупом у сьому городї, й
закидали улицї його побитими.7 Тим же то ось як говорить Господь Бог: Ті побиті, що ви положили трупом проміж вами, - вони мясиво, а місто - казан; вас же я повиводжу з него.
8 Меча ви боїтесь, то ж я приведу на вас меча, говорить Господь Бог.
9 І повиводжу вас геть, і пооддаю вас на поталу чужоземцям, й розведу над вами суд.
10 Од меча поляжете; на Ізраїлській гряницї судити му вас, і тодї зрозумієте, що я - Господь.
11 Не буде він вам казаном, а ви не будете мясивом у казанї; бо на границї Ізраїлській судити му вас.
12 І зрозумієте, що я - Господь, - той, що в його заповідях ви не ходили, й його закону не певнили, а поступали по законах народів, що навкруги вас.
13 І сталося, що як я так пророкував, несподївано вмер Фалтія Банеєнко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Ізраїля?
14 І надійшло до мене слово Господнє:
15 Сину чоловічий! твоїм братам, твоїм родичам та й усьому дому Ізраїля укупі говорять осадники Ерусалимські: Далеко вони від Господа; нам оддана ця земля в посїданнє.
16 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та порозкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих землях, куди вони позаходили.
17 Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Я позбіраю вас ізпроміж народів і повиводжу всїх із тих земель, де ви порозсївані, та й надїлю вам ізнов землю Ізраїлську.
18 І поприходять вони туди, й повикидають звідти всї гидоти її і всю погань її.
19 І дам їм одно серце й вложу в них нового духа; й вийму з їх тїла серце камяне, а дам їм серце тїлесне,
20 Щоб ходили вони в заповідях моїх, та певнили постанови мої, і будуть вони моїм народом, а я буду їх Богом.
21 А чиє серце пристане до їх ідолів і гидот, тих учинки я оберну на голову їх, говорить Господь Бог.
22 Тодї підняли херувими крила свої, а колеса з ними, слава же Господа Бога Ізрайлевого була над ними.
23 І знялась слава Господня зпосеред міста та й з'упинилась над горою, що на востоцї од городу.
24 І підняв мене дух угору та й перенїс у видиві духом Божим у Халдейську землю до вигнанників. І віднято від мене видиво, що я бачив.
25 І переповів я вигнанникам усї слова Господнї, що він виявив менї.
Езекiїль 12
1 І надійшло до мене слово Господнє, таке:
2 Сину чоловічий! ти живеш серед неслухняного дому; вони мають очі, щоб убачати, та не бачать, мають уші, щоб чувати, та не чують; бо вони дом ворохобний.
3 Ти же, сину чоловічий, наготов собі потрібне до переносин, та й переносися серед ясного дня перед їх очима, й перенесешся перед очима в їх із твоєї осади на друге місце. Може їм одкриються очі, хоч вони дом упрямий;
4 Виноси ж твою знадобу, потрібну до мандрівки, в день перед очима в їх, сам же вийдеш перед очима в їх увечорі тим робом, як се виходять ті, що переносяться.