Біблія /Библия
Шрифт:
29 І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
30 Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.
31 Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходїмо з відсїля.
Вiд Iвана 15
1 Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
2 Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
3 Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
4
5 Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
6 Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7 Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8 У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9 Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10 Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11 Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12 Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13 Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14 Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15 Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16 Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17 Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18 Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.
19 Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
20 Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
21 Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
22 Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.
23 Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.
24 Коли б дїл не зробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же видїли й зненавидїли мене і Отця мого.
25 Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавидїли мене дармо.
26 Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди, що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
27 І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.
Вiд Iвана 16
1 Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2 Вилучати муть вас із шкіл; ба
прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.3 І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4 Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5 Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6 Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7 Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8 А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9 за гріх бо не вірують у мене;
10 за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11 за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12 Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13 Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14 Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15 Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16 Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17 Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачЃ, ите мене, і: Бо я йду до Отця?
18 Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
19 Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20 Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21 Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29 Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
30 Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31 Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?