Безпека життєдіяльності
Шрифт:
Здоров’я людини як основна передумова її безпеки –
2 год.
Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища – 2 год.
Розрахунок протирадіаційного захисту сховищ – 2 год.
Розрахунок та визначення основних параметрів при землетрусі – 2 год.
Розрахунок та визначення оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин – 2 год.
6. Методи оцінювання знань
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи оцінювання знань:
рубіжне
оцінка за самостійну та практичну роботу;
підсумковий модуль.
Для діагностики знань використовується кредитно - модульна система зі 100-бальною шкалою оцінювання.
7 . Розподіл балів, присвоюванні студентам
Модуль 1. (рубіжне тестування)
Модуль 2.
(підсумковий)
30
Практична робота -20
Залік - 10
Сума - 100
Змістовний
модуль 1
40
1
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
2
5
2
3
3
5
2
5
5
2
3
3
8. Шкала оцінювання
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
Оцінка в ECTS
Оцінка за національною шкалою
екзамен
залік
90 – 100
А
відмінно („5”)
зараховано
82 – 89
В
дуже добре („4”)
74 – 81
С
добре („4”)
64 – 73
D
задовільно („3”)
60 – 63
Е
достатньо („3”)
35 – 59
FX
незадовільно („2”)
не зараховано
з можливістю повторного складання
1 - 34
F
незадовільно („2”)
не зараховано
з обов’язковим повторним
вивченням дисципліни
9. Методичне забезпечення дисципліни
Методичне забезпечення навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
підручники “Безпека життєдіяльності”;
слайди;
друкований роздатковий матеріал;
Розділ 1
Основи безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни
"Безпека життєдіяльності"
Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини.
§1. Основні поняття наукової дисципліни
„Безпека
життєдіяльності”Життя є найвищою формою існування матерії; воно закономірно виникає при певних умовах у процесі розвитку матерії. Характерною ознакою живих об’єктів, що відрізняє їх від неживих, є обмін речовин, подразливість, здатність до розмноження і росту, мінливість і спроможність пристосовуватися до навколишнього середовища.
Живим об’єктам властива структурна компактність та енергетична економічність — результат надзвичайно високої впорядкованості на молекулярному рівні.
Живі об’єкти обмінюються із навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією, тобто є відкритими термодинамічними системами.
Живим об’єктам (на відміну від неживих) властива здатність до упорядкування, до створення порядку із хаосу-спостерігається порушення 2-го закону термодинаміки, здійснюється протидія зростанню ентропії. Упорядкування (зниження ентропії) у живих об’єктах можливе тільки за рахунок збільшення ентропії у навколишньому середовищі - у цілому процес зростання ентропії невпинно продовжується (це фундаментальний закон природи).
Навколишнє середовище - природні елементи довкілля або штучно створені людиною об’єкти та явища, із якими людина знаходиться у прямих або опосередкованих взаємовідносинах. Невід’ємною властивістю усього живого є активність, яка проявляється у діяльності.
Діяльність-специфічна, властива людині, форма активного відношення до навколишнього середовища; зміст діяльності полягає у доцільній зміні і перетворенні оточуючого світу. Людина-найвищий ступінь живих організмів на Землі, предмет вивчення різних галузей знань: медицини, соціології, психології, фізіології, педагогіки та інших. Людина-жива система, що являє собою сукупність фізичного і духовного, природного й соціального, спадкового і набутого при житті. Життєдіяльність-усвідомлена діяльність людини, спрямована на її самореалізацію із урахуванням життєвих потреб і можливостей. Життєдіяльність людини завжди спряжена із певною ймовірністю прояву небезпек.
Небезпека-негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності завдати шкоди як неживим, так і живим об’єктам, у тому числі-людині. Небезпека-потенційне джерело шкоди, під яким розуміють явища, процеси та об’єкти, котрі здатні за певних умов нанести збитки здоров’ю людини або системам, що забезпечують її життєдіяльність.
Шкода-якісна або кількісна оцінка збитку, заподіяного небезпекою. Джерелами (носіями) небезпеки є: природні процеси та явища; техногенне середовище; людські дії психологічного, соціально-політичного або воєнного характеру.
Безпека-такий процес діяльності, при якому із певною (великою) ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека досягається збалансованістю взаємовідношень між людиною, соціумом (суспільством), природним і техногенним середовищами.
Безпека життєдіяльності-наука, предметом вивчення якої є проблеми безпеки людини при здійсненні нею різноманітної діяльності: матеріальної, духовної, виробничої, трудової, нетрудової та інших.
Дослідження у галузі безпеки життєдіяльності спрямовані на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, а також наслідків впливу небезпек на людину. Важливим завданням безпеки життєдіяльності є вивчення основ захисту здоров’я та життя людини, а також систем життєзабезпечення людини від небезпек. Знання, здобуті у галузі безпеки життєдіяльності, застосовуються у різноманітних умовах: у побуті, на виробництві, під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру.